Як заробляють на паспортах, дипломах і реєстрах

Олександра Веснич
30 вересня 2010р. 10:14

Оновлено 17.09.2011

Кожен рік державні органи замовляють друк сотень офіційних документів, а також розробку різноманітного програмного забезпечення, витрачаючи мільярди державних грошей. Іноді закупівлі проводять через тендери, а іноді навіть просто обирають єдиного замовника і кожна така історія перетікання гривень з нашої кишені в приватну варта уваги.

Скільки насправді коштують закордонні паспорти

До 2007 року паспорти для українців повністю виготовляв державний поліграфкомбінат «Україна». Потім виробництво однієї сторінки - там, де фото та прізвище - віддали іншому підприємству - консорціуму ЄДАПС. Назва цього об'єднання переважно приватних фірм повністю збігається з абревіатурою державної програми: «Єдина державна автоматизована паспортна система».

Чим ця сторінка відрізняється? Її роблять з полікарбонату. Цей матеріал важко не те що затерти - розірвати руками. Він навіть не горить. Скільки на ній заробляє ЄДАПС? 103 гривні 92 копійки за кожен екземпляр. Про це «Свідомо» повідомив директор державного поліграфкомбінату «Україна» Валентин Музика. За всі інші сторінки та їх скріплення в паспорт його підприємство отримує 10 гривень 20 копійок. Дізнавшись ціна на полікарбонат та технологію друку, "Свідомо" з'ясувало, що виробництво сторінки насправді має собівартість до 5 гривень.

Нинішній зразок паспорту запатентований ЄДАПСом, оскільки вимога про полікарбонатну сторінку закріплена законодавчо, а патент на цю сторінку має фірма "ЮС-дизайн" з консерну.

Зараз українці сплачують за паспорт ЄДАПСу двічі: при оформленні 103, 270 або 420 гривень за кожну полікарбонатну сторінку (в залежності від терміновості), а також з бюджету біля 80 мільйонів гривень щорічно - про це неодноразово заявляла рахункова палата України.

Засновник "ЮС-дизайну" - Юрій Сидоренко, котрий поїхав з України у 90-х роках розшукувався у справі про вбивство Сергія Полєтаєва. На Україні інтереси ЄДАПСу і Сидоренка лобіює народний депутат Партії Регіонів Василь Грицак. Наприклад, за його ініціативи Верховна Рада затвердила обов'язковість полікарбонатної сторінки.

Історія з посвідченнями водія

Щороку українці потребують близько 500 тисяч бланків з голографічним захистом для атестату про закінчення школи. Державі документ обходиться в 2,02 гривні, а батьки сплачують 35,64. Така сама історія зі свідоцтвом про право сплати єдиного податку - при ціні в 1 гривню людям його продають в 17 разів дорожче. За акцизні марки на пачках цигарок в 2009 році, за оцінкою Держкомпідприємництва, українці заплатили загалом 288 мільйонів гривень. Навіщо весь цей захист?

2 лютого 2011 року за один день держава в особі Міністерства внутрішніх справ закупила більше 7 мільйонів пластикових карток для водіїв. Загалом на 883 мільйони гривень. Цей контракт виграв консорціум «ЄДАПС». Причому без конкурсу.

Переваги консорціуму багато років тому забезпечив... сам Янукович. 30 листопада 2004 року, у розпал Помаранчевої революції, його уряд ухвалив постанову про посвідчення водія. Ключове її формулювання: «Національне посвідчення водія виготовляється з полімерного матеріалу формату ІД-1 згідно з ДСТУ 3614-97».

Річ у тім, що єдину ліцензію на виготовлення таких бланків і тоді, і зараз має лише ТОВ «Знак» - учасник консорціуму «ЄДАПС». І голограма «МВС-7», яка має бути на посвідченні, належить ще одному підприємству консорціуму - СП «Голографія».

Один бланк посвідчення коштує нам 122,5 гривень. Після того, як люди профінансували його як платники податків, вони мають платити ще - вже як отримувачі документів. І не один раз. 15 гривень з формулюванням «за оформлення документів», 7 гривень - «за ламінування», 24 гривні - «за поліграфічні послуги». Список можна продовжувати. "Свідомо" з'ясувало, що насправді бланк коштує не дорожче 1,5 гривні.

Який ректор друкує всі дипломи в Україні

Контракт на виготовлення дипломів для всіх студентів України на суму більше 76 мільйонів гривень виграло в 2011 році ЗАТ «НДІ прикладних інформаційних технологій». Як і багато років з 1999 поспіль - без конкуренції.

Річ у тім, що ця фірма - єдиний і безроздільний власник десятка патентів на базу даних студентських дипломів. Тільки з нею за офіційними документами держава може укладати договір на державні ж дипломи.

Засновники цієї фірми - 5 осіб на чолі з ректором Київського політехнічного інституту – Михайлом Згуровським та директором Інституту кібернетики Іваном Сергієнком. Ректор КПІ, який другий рік поспіль незалежний рейтинг «Компас» визнає найкращим в Україні, не став заперечувати і повідомив "Свідомо": «Я цю систему придумав. Систему, яка дозволила захищати дипломи шляхом зберігання їх цифрової копії в інформаційній базі даних. Тому підробка носія, самої картки, зараз не має ніякого значення, оскільки є деяка еталонна база даних, з якою можна зробити порівняння».

Згідно виграному фірмою Згуровського і Ко контракту, один диплом обійдеться університетам у 34 гривні. В його виробництві приймає участь два державних підприємства.

"Державний центр прикладних інформаційних технологій" за перевірку права університету видавати диплом отримує 1 гривню 68 копійок за кожен. Поліграфкомбінат «Україна» за виготовлення заготовок та їхнє оформлення у дипломи заробляє від 2, 22 гривень за звичайний диплом до 4, 98 гривень за диплом з відзнакою. Теслін в Україні продається в середньому по 12 гривень за лист 40 на 30 сантиметрів. З такого може вийти приблизно 5-6 дипломів, тобто в середньому до 3 гривень на диплом. Ще є витрати на спеціальну ламінувальну плівку – також до 3 гривень для одного документу.

Отже, приблизний дохід фірми Згуровського і Ко на кожному дипломі 34 гривні-1,68 гривні-4,98 гривні-3 гривні-3 гривні=не менше 21 гривні 34 копійок! В Україні щороку біля 2,5 мільйонів студентів.

Хто заробляє на судовому реєстрі?

Ви вирішили позиватися до ЖЕКу через холодні батареї і хочете переглянути, які рішення у таких справах зараз ухвалюють судді? Чи Вас цікавлять справи проти ДАЇ? Це буде непросто. Хоча в Україні з 2006 року усі рішення суддів мають бути у відкритому для всіх громадян реєстрі. Зайдіть на сторінку в Інтернет www.reyestr.court.gov.ua і подивіться, на що лише 2010 року держава витратила 72 мільйони гривень наших податків.

Коли йдеться про реєстри, найпоширеніший спосіб красти державні гроші – платити за використання програмного забезпечення. «Документацію підводять під те, що розробка програми ніби страшенно дорога – скажімо, 100 мільйонів гривень. Замість цього укладають договір з фірмою на розробку інформаційної системи за один мільйон, але без права власності на неї у держави. Тобто надалі державний орган програму орендує», - розповіло джерело "Свідомо".

Програмне забезпечення для реєстру розробляли три фірми: ТОВ «Юртех», ТОВ «Арт-мастер» і ТОВ «Атлас». «Юртех» очолює Віталій Живаєв. До 2007 року він був головою державного підприємства, що створювало реєстр. Тепер пожинає плоди як керівник приватної компанії. Лише цього року держава має сплатити їй більше 4,5 млн. гривень.

Засновниками «Арт-мастер» зареєстровані Олександр Пачев та Олег Гребенюк. Гребенюк також є засновником відомої фірми «З-Т» з консорціуму «ЄДАПС».

Від роботи реєстру, який мало допомагає людям, «Арт-мастер» виграє найбільше. З перевірок Рахункової палати виходить, що за кожне внесене рішення платники податків віддають «Арт-мастеру» 1,38 гривень так званого роялті. Станом на вересень 2011 докуентів в системі було вже майже 18 мільйонів.