Як у парку Шевченка Свобода гуляла

Ольга Бондаренко
14 жовтня 2013р. 20:50

Як у парку Шевченка Свобода гуляла

"А нам тут так любо. Ми навіть прийшли на півтори години раніше. Шкода тільки діти не змогли - працюють", - з такими словами обіймає свою дружину пан Геннадій, колишній моряк, а нині - люблячий чоловік на пенсії. "Ми разом десь років 40, і нас завжи об'єднувала не тільки любов, але і однакові погляди. Нам подобаються громадські збори, акції, бо так ми виражаємо свою віру в Україну", - відповідає його дружина, у минулому - вчителька. 

Так почали збиратись кияни та гості з багатьох інших міст у парку Шевченка - на урочисті заходи, організовані "Свободою" на честь свята Покрови, а також 71-ї річниці створення Української Повстанської Армії.

Ще за декілька годин до початку заходу парк був заповнений. Кілька тисяч людей прийшли на свято: у вишиванках і воєнній формі, в шароварах і яскравих хустках; співали пісень, знайомились, спілкувались, усміхались, фотографувались. Були з політичними прапорами, були і без прапорів...


 

"Хлопці, та Ахметов вам нічо не відстібне!", - вигукує хтось із натовпу. "А як хочете, щоб поділився - треба йти видушувати або вибивати. А все інше понти, хлопці, понти".


 

"Гарно виглядаєте, дядьку! Красивий! Можна з вами сфотографуватись?", - звертаються до дідуся у формі. "Ее, в УПА всі такі красиві були. То женихи були не ті, шо зараз", - кокетливо відповідає той.

 


 

Знайшлись і ті, хто одразу зрозумів: "Куй залізо поки гаряче", і не забарився з думкою, що на масовому заході можна непогано заробити. Нехай навіть із найгарніших мотивів. Продавали ремінці, кофти з патріотичними гаслами, платівки, брошури, розпис націоналістичних символів на обличчі, і навіть тематичні булочки "покровки". 

"Беріть покровки. Всього 5 гривень, а це ж самий настоящій обєрєг. Я вам як фольклорист кажу. Спечений за таємним рецептом. І головне - всього 5 гривень", - невтомно зваблює зголоднілих активістів продавчиня. Якась бабуся кричить їй услід: "Ти б хоч руки помила, чіпаєш ото їжу, людей за їх же гроші травиш". Продавчиня лише відмахується перед клієнтом: "Завідуют".


 

Ті, хто вже пообідав, або ще не зголоднів - уважно вивчають Стовп ганьби, встановлений "свободівцями" 148 депутатам, які звернулись до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії геноцидом поляків з боку українців. Націоналісти вважають це зрадою українських інтересів. Одним словом, є що обговорити.


 

Натомість дівчата в політичних дискусіях участі не беруть, а "поправляють красу" і перешіптуються: "Может в камєри попадьом".


Хлопці, на відміну від дівчат, "в камєри" не хочуть. Ховають обличчя старанно.


 

До мікрофона стають "свободівці". Вітають зі святом, розказують про владу, банду, силу націоналізму і що всіх переможуть.


 



Тим часом, закінчуються останні приготування до крокування Маршем Боротьби. Дівчата усміхаються, організатори шикують людей стрункими рядами. 


"А шо хоть там происходит?", - звертається до колег працівник комунальної служби, що в цей час саме прибирають парк Шевченка. "Оно тебе нада?", - відповідає жінка, механічно згрібаючи листя...

 

Теги: Київ