Як Український дім тримали в облозі (фото, відео)

Максим Опанасенко
26 січня 2014р. 9:00

Як Український дім тримали в облозі (фото, відео)

"Може ще відвернутися? Чого вони з ними там церемоняться? Хай виходять!". Облога Українського дому, точніше - вже того, що від нього лишилося, триває п'яту годину. Ще вдень сюди привезли три сотні бійців внутрішніх військ. Для чого? Загадкою це лишається і дотепер. Версії, що зустрічаються найчастіше - вірогідне бажання штурмувати Грушевського з обох флангів і провокації, під час котрої мітингарі мали б нібито побити "хлопчаків-строковиків".

Під вечір про перебування маленької армії дізналися мітингувальники з ЄвроМайдану і Грушевського. І одразу взялися "убезпечувати" свій тил від несподіваної атаки силовиків. Як? Вже звичним майданівським способом - барикадами.



За годину Український дім вже був взятий в облогу мішками зі снігом, автопокришками, віконними рамами і більше ніж тисячею протестувальників. Явно переляканим бійцям це не сподобалося - вони перебазувалися ближче до виходу. Цей момент став останнім в "житті" першого - величезного панорамного - вікна будівлі. За кілька годин від вікон тут лишиться тільки згадка.


"Викурюємо їх звідти!" - загарчав натовп, тупцюючи на слизьких сходах і перехоплюючи міцніше в руках дерев'яні/металеві палиці. В розбиті вікна посипалися пляшки з "коктейлями Молотова". Ще кілька хвилин - і у фойє Укрдому засяяв...феєрверк. 

"З Новим роком!" - регочуть мітингувальники.


ВВшники вибудувалися "черепахою". В цій позиції вони простояють кілька годин - аж до кінця конфлікту.

 



"Давайте зробимо коридор. Сховайте палиці. Вони готові вийти" - хрипло кричить закамуфльований з ніг до голови чоловік у бронижилеті, металевій касці і з хусткою на обличчі.

Люди миттєво розступилися на східцях. Назва коридору була придумата блискавично - "коридор ганьби". Очікували, що бійці мають пройти по ньому без амуніції і з піднятими руками.


Частина ж мітингувальників лишилася стояти на свіжозбудованій барикаді. "Виходьте, не бійтеся" - каже чоловік років 40 до бійців. Останнє слово тоне в нових вибухах салюту. Ще мить - і у вікна знов сипляться петарди.

"Відпустіть мене!" - волає хлопець. Троє "камуфльованих" стягують його зі східців. Кажуть - провокатор, кидає піротехнікою - не дає ВВшникам вийти і звільнити будівлю. 


Так проходить ще дві години. 

"Та спалити їх там!" - чується з однієї сторони. "Роздягти - і на мороз, як вони з нами" - відповідають з іншої. Сюди вже принесли кілька автопокришок. Запалити їх так ніхто не наважується.

З боку Грушевського раптово з'являються два потужні джерела світла - міліціонери увімкнули прожектори. "Укрдім - це лише маневр, зараз штурмануть там!" - зо дві сотні мітингувальників кидаються на свою головну барикаду. 

Там повна тиша. "Що це означає, для чого прожектори?" - питаю у хлопців в респіраторах. Ті лише знизують плечима. "Голови! Голови бережіть, не дай Боже!" - слідкуючи за рухами прожекторного світла командує хтось з першої барикади.

 

 

 


 

Знову тиша. Далі звук металу - гучніший, гучніший, гучніший - протестувальники мовчки гамселять палицями по всьому, що бачать навколо.

Прожектори так само "мандрують" площею. Пострілів і вибухів не чутно. 

"Що б не було - тільки не панікувати. Подавимо ж самих себе у проходах між барикадами" - хрипло напівшепче чоловік біля багаття. На нього дивиться декілька пар сумних очей, обрамлених кіпоттю від палаючих покришок. Бій тут частково поновиться за кілька годин. Але очікуваного штурму не відбудеться.

О 03:20 до Укрдому приїжджає лідер "УДАРу" Віталій Кличко, "свободівець" Юрій Левченко і нардеп від "Батьківщини" Андрій Шевченко. Важковаговик явно не в гуморі - вимагає вимкнути камери, кличе частину бійців до бокового входу в Укрдім, решті командує - стати живою стіною навколо.

 


 

За 5 хвилин Кличко вертається. Каже - барикади зараз частково розберуть і за 15 хвилин бійці мирно підуть геть. "Віталь, Віталік, Віталяяя, як же? Що значить - просто підуть? Щити! Щити і амуніцію мають лишити" - натягуючи на носа шалик кричить один з мітингувальників, - "Бляха, начальник прийшов. Де він тоді, коли справді треба, коли бійки, коли нас вбивають" - додає вже сам для себе.

"Я був неодноразово на Грушевського!" - Левченка вже оточив маленький знервований натовп. Вимагають пояснити - для чого приїхав зараз, коли не був на жодній з бійок і розгонів Майдану і Грушевського. "Свободівець" відпирається - був.

"Може в мене годинник не правильно йде? Де ці вовки "пазорниє"? Хай вилазять вже!" - лунає з живого ланцюга. Він починає потроху руйнуватися. "Так, ланцюг! Ланцюг зробіть!" - прилітає чоловік в лижному шлемі і спортивних окулярах. "Х*йцюг" - "випльовують" змерзлі, знервовані мітингувальники.

"Ганьба! Ганьба вам і вашим сім'ям!". ВВшники починають виходити. Боязко озираючись, вони намагаються швидше пройти подалі від камер і натовпу. Останній вже трохи заспокоївся і заскандував "Молодці". Кличко намагається нікого не пустити за живий ланцюг, йому це вдається. Бійці спускаються в напрямку Подолу.

Там їх, до речі, ніхто не забере. Трьохсотенна колона, після кількагодинного стояння в облозі, пішки пройде до Поштової, звідти - майже до Контрактової, підніметься Андріївським узвозом і зникне за воротами пожежної станції на Володимирській.

"Висота взята! Слава Україні!". Мітингувальники одразу кидаються в будівлю. Знаходять бійцівські запаси - шматки батонів і консерви. А ще - купи скла, диму, води, розкидані пожежні гідранти.

"Пам'ятайте, що тут музей" - звертається Кличко до протестувальників. "Ми і не забували", - відповідають ті. 

 

 

Теги: Київ , Євромайдан , Грушевського , Український дім