Як студенти перемогли Луцького і Табачника

Максим Опанасенко
15 березеня 2011р. 13:16

Як студенти перемогли Луцького і Табачника

Депутат від Партії Регіонів Максим Луцький відкликав свій законопроект з Верховної Ради.

Він передбачав щорічне підвищення ціни на навчання для студентів контрактників, відмову без безкоштовного навчання заочників, присвоєння вишам статусів в залежності від кількості їхніх студентів і обмеження фінансування студентського самоврядування.

«Для того, щоб зняти всю конфліктність ситуації і довести суспільству, що те, що відбувалося, є ніщо інше, як банальний політичний наступ на Міністра освіти», - пояснив свої дії нардеп.

Це означає, що студенти отримали повну перемогу - адже саме проти цього законопроекту вони двічі за зиму виходили на акції протесту під стіни Верховної Ради. "Війни", як називали їх самі студенти.

Проти чого мітингували студенти

"Депутати паразити, не дають студентам жити". Вранці 31 січня горожани, що йшли від Майдану вверх до Інститутської, спостерігали нетипову картину - півтисячі молодих людей повільною хвилею "текла" від метро Хрещатик до Верховної Ради.


 

Так студенти йшли на свою війну. Та замість автоматів в них були плакати, замість патронів – олівці і зім’яті конспекти, якими вони закидали всіх депутатів, що намагалися крізь натовп спудеїв прошмигнути в приміщення Комітету з освіти, а замість бойової пісні – гасла.

В законопроекті "Про вищу освіту" їх не задовольняло буквально усе.


Паперові літачки з конспектів "приземлялися" на голови всіх чиновників, що хотіли втрапити в Комітет

"Я вчуся на контракті. За мене платять батьки. І я проти того, щоб вони, кожного першого вересня отримували "новину" про зростання ціни на моє навчання. Це неправильно" - поділився своєю причиною приходу на мітинг студент КПІ Андрій.

Фундацію Регіональних Ініціатив - одну з найбільших в Україні студентських організацій - обурила норма про те, що студентське самоврядування в університетах майже не отримуватиме коштів на свою діяльність.

Кілька ж десятків могилянців мерзли на мітингах за те, щоб їхню альма-матер не перетворили з університету на коледж. Зі своїми 3,5 тисячами студентів, згідно з законопроектом Луцького, Києво-Могилянська академія мала б всі шанси втратити статус і університету, і академії.

"Бунтуй!Кохай!Права не віддавай!". Це студенстьке гасло, мабуть, почув спікер парламенту Володимир Литвин. Це він зняв документ Луцького з порядку денного і наказав - переробити або написати новий. 

Як влада відступаючи вміє залишатися "в дамках"

Тепер вся увага студентів прикута до Міністерства освіти. Адже саме там розроблюється новий законопроект, який, за словами Луцького, і прийде на заміну його документу.

МОН вже вивісило на своєму сайті поки що попередній варіант закону. І студенти отримали ще один привід для радості - Міносвіти не збирається піднімати ціни в вишах, а бути навчальному закладу університетом чи академією визначить не кількість студентів, а кількість наукових кадрів, публікацій і напрямів підготовки. 

"Звісно ми зараз всі на позитиві. Той законопроект, що пропонував Луцький був, мабуть, найодіознішим із всіх можливих варіантів. Але розслаблятися нема коли – студрада голосує за відмову від виплати стипендій, ректори підвищують ціни на житло в гуртожитках. Є ще над чим працювати. Плюс, законопроект поки що вивішений на сайті МОН для громадського обговорення. Робоча група ще має час вписати туди що завгодно" - каже Катя Чепурна, активістка руху "Відсіч", який мітингував проти законопроекту.

Розслаблятися студентам справді зарано. Дуже загрозливо звучать слова міністра Дмитра Табачника: "Так, станом на сьогодні все так, як хотіли студенти. Але ж Ви розумієте, робоча група ще може вносити свої правки...".

До того ж, варто згадати історію трьохмісячної давнини,  коли два тижні підприємці на Майдані домагалися від президента заветувати Податковий кодекс, який обмежував права групи підприємців. Зокрема юристів, бухгалтерів, продавців цигарок, алкоголю, інтернет-магазинів використовувати спрощену систему оподаткування і платити єдиний податок. Також вони були проти підвищення єдиного податку, який не перевищував 200 гривень.

Президент закон заветував і вніс свої корективи. Головну вимогу підприємців - зберегти єдиний податок - він виконав. Але новий кодекс зробив невигідним для підприємств співпрацю з підприємцями-фізичними особами. Кошти, направлені на оплату їхніх послуг тепер не вважаються витратами і оподатковуються як прибуток.

За схожим сценарієм розгорталися події в лютому. Тоді президент заветував закон "Про регулювання містобудівної діяльності", проти якого висловилися екологи, археологи та борці з забудовами. Закон дозволяв забудовникам будувати без громадських слухань і без дозволів зрізати дерева.

В заветований же закон президент додав тільки одну правку - дозволив змінювати генплан місцевій раді на пропозицію місцевої адміністрації. Таким чином новий закон зберігає діючу у Києві практику, коли до розробленого генплану постійно вносяться зміни, які дозволяють будувати висотки серед старовинних будинків, в зелених зонах чи просто у дворах інших будинків.

Та Катя каже - якщо влада її обмане, то вона готова вийти на нову акцію протесту. «Як на війну». Якщо вона відбудеться, то не раніше початку літа. Саме тоді, за словами Луцького, парламент проголосує за новий закон "Про вищу освіту".