Як Міноборони лишається без землі

Маша Землянська
12 лютого 2014р. 10:40

Як Міноборони лишається без землі

Ірпінь - невеличке містечко в 20-ти кілометрах від Києва. Торік йому довелось пожертвувати своєю родзинкою – сосновим лісом. Дерева зрубали заради будівництва житлових комплексів. Десь між будівельною технікою та каркасами нових будинків – досі стоять військовий госпіталь та база «Барсу».

Раніше і земля навколо була військова, проте у травні 2013-го року Кабінет міністрів вирішив дозволити її відчужити. Центр політичних студій та аналітики, який власне і ініціював розслідування в рамках проекту «Прозорість урядових рішень», підготував запит до Міністерства оборони з проханням надати копії договорів про оренду чи купівлю військової землі. 

У той самий день, 21-го листопада, коли Кабінет міністрів вирішив змінити курс розвитку України в протилежний від Європи бік, урядовці також поповнили перелік військових земель, які можна продавати - новими адресами. Це - 96 військових містечок або його частин, що можуть бути відчужені разом з розташованим на них нерухомим майном. Мова йде про десятки гектарів землі ледь не в кожному регіоні України. Нетронуті тільки чотири області - Кіровоградська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька.

В Міністерстві оборони «Свідомо» пояснили: «Зазначений Перелік готувався Головним квартирно-експлуатаційним управлінням спільно з Департаментом відчуження військового майна Міністерства оборони України із числа військових містечок, які вивільнені у процесі реформування Збройних Сил з урахуванням пропозицій уповноваженим Кабінетом міністрів України підприємств (організацій) щодо їх комерційної привабливості, наявності потенційних покупців та правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки». Також у Міноборони запевняють: продавати колишні військові містечка будуть на земельних торгах.

На той момент, коли ми отримали відповідь на наш запит (17 січня 2014 року) жодна ділянка з переліку ще не була відчужена та не перебувала в оренді. Про те це – лише справа часу.

Попри те, що потенційні покупці поки невідомі, «Свідомо» разом з Центром політичних студій та аналітики, вирішило порахувати, у скільки грошей їм може обійтись купівля колишньої військової землі.

Ціна питання

Скільки коштує кожен сантиметр української землі знає Державне агентство земельних ресурсів. Щороку воно видає довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Для прикладу, станом на 1-е січня 2014-го року середня вартість одного квадратного метру у Севастополі коштує 214 гривень 88 копійок. Військове містечко №136 на вулиці Ревякіна, яке потрапило до переліку відчуження, займає більше двох гектарів. Отже, як мінімум покупцеві воно має обійтись у чотири мільйони 929 тисяч гривень. І це не враховуючи нерухоме майно, що лишилось на території містечка.

Візьмемо ще кілька окремих територій. Якщо говорити про «лот» у Луцьку - частина військового містечка №21 на вулиці Привокзальна, то, за оцінкою Держагенства ці 7,4 гектара мають коштувати не менше 11 мільйонів 700 тисяч гривень. Луганське військове містечко №43 – два мільйони 54 тисячі. 22,28 гектари коломийського військового містечка №1 на вулиці Моцарта - мають обійтись у 16 мільйонів 638 тисяч гривень. За 2,1 гектари в Одесі (військове містечко №9 на вулиці Дальницькій, 47) – мають просити не менше п’яти мільйонів 219 тисяч. За 0,72 гектари у Харкові (частина військового містечка 328 на Червоноармійській) – два мільйони 96 тисяч. 15,23 гектари у Чернівцях ( частина військового містечка №20 на вулиці Александрі) – 19 мільйонів 415 тисяч.

У чому корупційний ризик

Віце-прем'єр-міністр - міністр оборони Уряду національної альтернативи Всеукраїнського об’єднання «Свобода» адмірал Ігор Тенюх одразу припустив, що у приватизації земельних ділянок може бути зацікавлений керманич Міністерства оборони Павло Лебедєв: «Є значна вірогідність, що земельні ділянки за безцінь буде переважно продано будівельному холдингу самого міністра або ж іншим спритним ділкам, які мають із ним партнерські відносини. У той же час, військовослужбовці й надалі стоятимуть у черзі на житло та радітимуть одержанню бодай кімнатки в якійсь Кацапетівці».

Чому? Повертаємося в Севастополь. Одним з найпомітніших забудовників цього кримського міста є фірма «Парангон». Аквапарк «Зурбаган», житлові комплекси «Аркадія», «Репіна, 19», клубний дім «Перлина» і ще десятки об’єктів в Севастополі – їхні.

Прямо на своєму сайті «Парангон» стверджує – він є підрозділом промислової інвестиційної групи транспортного машинобудування «Інтер Кар Груп».

За даними «Інформаційного-ресурсного центру», де міститься інформація про підприємства і їхніх засновників, йдеться про те, що «Інтер Кар Груп» заснована ТОВ «Компанія з управління активами «Парангон» і компанією «Толіварія ЛТД».


У 2005-му ж до складу засновників входила і ТОВ «Софія-Інвест». Її засновниками, за даним «ІРЦ», є чотири компанія, одна з котрих – ТОВ «Укркомплект Плюс».


Співзасновниця останньої – Лебедєва Людмила Петрівна – депутат Севастопольської міської ради та… дружина міністра оборони Павла Лебедєва.


Фото з сайту Sevas.ua


Насправді, Лебедєв і сам входив в склад співзасновників ТОВ «Софія-інвест» ще в 2004-му.

Паралельно міністр оборони очолює Фонд соціально-економічного розвитку міста «Севастополя». Його «стосунки» із відомим забудовником «Парангоном» підтверджуються також і офіційним сайтом цього Фонду, де йдеться про те, що партнерами виступають аквапарк «Зурбаган» і комплекс «Репіна, 19» - дітища «Парангона».

Сам «Парангон» також «не забув» вказати на своєму сайті, в розділі «Построенные объекты» вищевказаний Фонд.


Остаточне підтвердження причетності міністра до будівельних справ ми знайшли у наших друзів з «Наших грошей». Вони стверджують – за одним і тим самим київським номером телефону – 496-86-96 – зареєстровано цілу низку фірм, котрими офіційно володіють або контролюють в тому числі і члени родини міністра Лебедєва. Це, зокрема, та сама «Софія-Інвест», ТОВ «Укркомплект Плюс», ТОВ «Фероніт», ПП «Маранта», ТОВ «Транс Енерджи» і вже також знайома нам ТОВ «Група Інтер Кар Груп».

Отже. Міністерство оборони відчужує, точніше – збирається продати державні земельні ділянки під будівництво. Міністерство оборони очолює Павло Лебедєв. Котрий контролює потужний будівельний бізнес. Вас в цій схемі нічого не тривожить?

Нас – тривожить. Тому Центр політичних студій та аналітики та бюро журналістських розслідувань «Свідомо» продовжить слідкувати за розвитком цієї теми. Безпосередньо за відчуженням військових земель, що вказані у цьому переліку.

Розслідування в рамках ініціативи Центру політичних студій та аналітики та бюро журналістських розслідувань «Свідомо» - «Прозорість урядових рішень» за підтримки уряду Канади.