Як кияни блокують частини силовиків (фото,відео)

Максим Опанасенко
21 лютого 2014р. 0:12

Як кияни блокують частини силовиків (фото,відео)

"Алло, Саша? Сашенька, ты на Майдане? И как там? Нет, "отлично" это не ответ. Ну ладно. А я тут блокирую часть. Да. Чтобы не выехали". Жіночка років 50 кладе слухавку і підходить до паркану, за котрим міліцейська частина. Це Повітрофлотський проспект, 24 - одна з баз внутрішніх військ. 


 

Близько трьох сотень людей вдень зібралися тут, аби не дати бійцям змоги виїхати за межі частини. Збиралися стихійно, орієнтуючись на повідомлення у Facebook, інформацію з радіо і телевізора.

"Тролейбус чи маршрутка. А креще і те, й інше. Якщо захопимо і поставимо навпроти воріт - нікуди не дінуться" - міцний чоловік в чорній куртці і дуже добрим обличчям збирає навколо себе людей. Ті відволікаються від розмов про вбитих на Майдані активістів і схвально хитають головами. Ще мить і декілька хлопців, зупинивши тролейбус, домовляються з водієм про добровільну здачу транспорту. Чоловік не проти - лишає "рогатого" прямо навпроти воріт частини. За кілька хвилин до нього приєднається другий. А ще за годину також два тролейбуси стоятимуть на другому виїзді з частини, з боку Курської.

По периметру частини розставлені бійці в повній амуніції - бронижилети, маски, каски, автомати Калашникова. До блокувальників виходить майор. Називається і просить пояснити що відбувається.


 

"Ми не дамо вам поїхати на Майдан" - підходять до нього люди. Офіцер оцінює кількість і продовжує говорити. Каже - більшість бійців і так вже на Майдані, тому їхати ніхто не буде - нікому. "Чому тоді твої орли при повному параді?" - чути жіночий голос. "Це вимушений крок. Є ризик захоплення частини і зброї. Ми цього недопустимо".


 


 

"Ой, я забула! Чай, пиріжки. Друзі, пригощайтеся!" - жінка в спортивній куртці і лижних штанях дістає з сумки термос і пакет з провізією. "Кухню" облаштовують прямо на паркані частини. Дуже скоро тут з'являється ряд шоколадних батончиків, упаковки з соком, цукерки, пиріжки.

"Друже, ідем прогуляємося. Там кажуть, що зі школи дітей вивели і туди бійців завели. Перевіримо" - торкається плеча високий юнак років 18. Маленькою групою йдемо на розвідку. На паркані гімназії, що стоїть впритул до частини, розвішені роздруківки з написом "ШКОЛА". Всі двері і ворота закриті. 

"Що відбувається? В приміщенні школи хтось є?" - зустрічаємо шкільного охоронця - сивого чоловіка в зеленому камуфляжі. "Дітей забрали всіх. Сторонніх немає. Є я, ще двоє чергових, прибиральниця, завуч і директор. Чесно, нікого більше" - спершись на ворота каже він.

Повертаємося. Біля воріт знову скупчення - майор вийшов до людей вдруге. Попереджає про можливі провокації з боку невідомих. Ще за півгодини він повернеться і покличе трьох найактивніших чоловіків з натовпу. 

"Зі сторони Севастопольської площі їхатимуть два автобуси з молодиками. Їхня задача - штурм частини. Простіше кажучи - провокація для застосування зброї", - офіцер озирається і продовжує, - "В мене кілька прохань. Перше - ви всі маєте стати далі. Фотографуйте, знімайте, але стійте під самим парканом. Друге - якщо прийде група тітушок - не змішуйтеся з ними...".

"Офіцере, дай слово, що ти не використовуватимеш зброю проти нас і нікуди не повезеш бійців звідти" - перебиває його один з переговорників. "Обіцяю" - відповідає той і йде. Натовп озирається навколо. Вирішує - стане щитом між частиною і "спортсменами", якщо ті таки прийдуть.

З вікна третього поверху людям махає хлопець у формі. 

Блокувальників більшає. Хлопці у камуфляжі і касках, в довгих пальто і шкірянках, дорослі чоловіки в пуховиках, дівчата на підборах і в спідницях, жінки в лижних костюмах, жваві бабусі в теплих куртках. Тем для розмов у всіх дві - "не випустити силовиків" і "Янукович має піти геть".

"Атас, ребята!" - підходять четверо юнаків в спортивних костюмах. "Тітухи! Блокуй!" - кидається на них натовп. "Эй, спокойно, мы местные", - каже один з прибулих, - "Сорки, что кричал. Мы группу тут собрали, человек 60, все свои. В общем, мы будем по периметру двигаться. Так, для защиты от уродов всяких". Обличчя хлопці не ховають, ні арматури, ні бит в руках не мають. Натовп заспокоюється. Молодики стають разом з усіма.

"Ты бы переоделся. Ну правда, типичный титуха" - ледь посміхається заплакана жінка. "Да ладно, прям" - гигоче один з новоприбулих.

Сутеніє. Чоловіча половина блокувальників складає список чергувань. Стояти тут, по-черзі, люди збираються всю ніч.

Власне, як і кілька сотень блокувальників, що приїхали до військової частини біля метро "Берестейська". Основна мета та сама - не випустити силовиків на Майдан. Засоби - трохи інші, координація теж. За кілька годин активісти зуміли зібрати тут кілька десятків авто, котрі мають стати перепоною для військових машин. Під входом до частини лежить купа автопокришок. Для чого вони - Ви, мабуть, вже добре знаєте самі.




"Блокуємо!" - плакати з такими написами тримають декілька дівчат і хлопців. Вони стоять вздовж проспекту Перемоги, займаючи крайню праву смугу. Решту контролюють чоловіки в зелених жилетах. Вони пропускають легковики і джипи, але зупиняють буси і габаритні авто, перевіряючи вміст салону. 

"Да свої, друже. Слава Україні, нормальний я!" - сміється зупинений водій білого мікроавтобуса. 

"Слава Україні!" - визирають з вікон легковика дві маленькі дівчинки. "Героям слава!" - аплодують блокувальники.

Автівки постійно сигналять. Водії і пасажири машуть і посміхаються. Невдоволені або проносяться в тиші, або їх взагалі немає - відкрито про це ніхто не заявляв.

Офіцери з частини мовчки курять на ганку. Кажуть - у них елітна частина, що має захищати Генштаб. "Наказу ніякого нема. Навряд нас будуть використовувати" - каже один з них. 

"Ми почекаємо" - відповідають дівчата з великими синьо-жовтими прапорами на плечах. Чергувати люди тут також будуть стільки, скільки буде потрібно.

ВАЖЛИВО! І НА ПОВІТРОФЛОТСЬКОМУ, І НА "БЕРЕСТЕЙСЬКІЙ" ПОСТІЙНО ПОТРІБНІ ГАРЯЧІ НАПОЇ - ЧАЙ, КАВА АБО Ж АНАЛОГИ. ЯКЩО МАЄТЕ ТАКУ ЗМОГУ - ПРИВОЗЬТЕ. АКТИВІСТИ БУДУТЬ ВАМ ДУЖЕ ВДЯЧНІ.