Табачник кинув студентів з цінами у ВНЗ (оновлено)

Максим Опанасенко
16 березеня 2011р. 13:19

Табачник кинув студентів з цінами у ВНЗ (оновлено)

«Оксфорд, з бюджетом у 2,5 мільярди доларів лише на 14% фінансується державою. Решту заробляє самостійно - цінами на навчання, продажем наукових розробок і договорами з приватними фірмами. Ми ж хочемо Оксфорд?».

Так міністр освіти Дмитро Табачник прокоментував «Свідомо» черговий міністерський фінт про законопроект «Про вищу освіту». Чому фінт? Тому що після зимових студентських протестів Міністерство пообіцяло студентам - прибрати норму про підвищення ціни на навчання. В чинному законі «Про вищу освіту» в статті про оплату навчання студентів-контрактників є гарантія незмінності ціни протягом всього часу навчання: «Ціна не може змінюватися протягом всього терміну навчання студента». А запропонованому ж законопроекті, який зараз висить на сайті Міносвіти для громадського обговорення, попри обіцянки, цих слів, а отже і гарантій вже немає.

 Порівняльна таблиця чинного і запропонованого законопроектів

З тексту чинної статті 64 (“Фінансування вищих навчальних закладів”) Закону “Про вищу освіту”:

З тексту статті 66 (“Платні послуги у галузі вищої освіти та пов’язаних з нею інших галузях діяльності”) проекту МОНМС:

“Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Плата за навчання або за надання додаткових  освітніх  послуг може  вноситися  за  весь  строк  навчання  або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частками -  помісячно,  по семестрах, щорічно.”

“Розмір плати за весь строк навчання або надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або фізичною (юридичною) особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом у галузі освіти і науки, молоді та спорту.

Плата за навчання або за надання додаткових освітніх послуг може вноситися за весь строк навчання або надання додаткових освітніх послуг повністю, одноразово або, за згодою сторін, частками, тобто щомісячно, щосеместрово та щорічно.”

За законопроектом, студент має підписати з університетом Типовий договір, який розробить Міністерство освіти.

Чим це загрожує

«Прибравши норму про гарантію незмінності ціни документ автоматично дозволив збільшувати і на інфляцію і на буд-який ікс необмежено» - каже Михайло Лебедь, активіст Фундації Регіональних Ініціатив – одного з організаторів студентських протестів проти зростання ціни на навчання у вишах.

Поки що невідомо, яким буде Типовий договір – міністр освіти каже, що його ще розроблюють. Зараз можна говорити про практику приватних столичних університетів, які мають свої Типові договори. В них офіційно прописана норма про те, що ціна на навчання кожного нового року коригується в залежності від рівня інфляції в країні.

Яскравий приклад – Київський міжнародний університет. У вересні 2007 року ціна на навчання для 1-курсників факультету кіно і телемистецства становила 10 тисяч гривень на рік. Вже у вересні 2010-го року ці ж студенти за своє навчання платять 14 700 гривень.

«Так само можна зробити і з державними університетами. Вийде, що в законі нібито все чисто – ніяких претензій, до думки студентів дослухалися. На практиці ж вийде зовсім інакше. Більше того, будь яким наказом чи постановою МОН, посилаючись на університетську автономію, може надати університетам право самим коригувати ці договори – в законі ж не сказано, що він не може змінюватися. І ректори отримають право вписати туди що завгодно – хоч щомісячне коргування цін. Звісно, це в найгіршому випадку – все ж таки вони не вороги самі собі. Але теоретично таке можливо» - розповів «Свідомо» один з активістів студентської профспілки «Пряма дія», яка теж виводила студентів на мітинги проти нових цін.

Як влада вже обманювала людей

Сценарій, за яким зараз діє Міністерство освіти, вже не вперше застосовується владою.

Почалося все з Податкового майдану. Три місяці тому тисячі обурених новим Податковим кодексом підприємців вийшли на мітинги на Майдан. Їх не влаштовувало скорочення прав – заборона юристам, бухгалтерам, продавцям цигарок і алкоголю, Інтернет-магазинів (власне, це всі найпопулярніші напрями підприємництва) використовувати спрощену систему оподаткування. Тобто, коли людина реєструє себе підприємцем і щомісяця платить єдиний податок в розмірі до 200 гривень. Також мітингуючих не влаштовувало і зростання цього самого єдиного податку, яке ініціювала влада у своєму Кодексі.

Президент закон заветував і вніс свої корективи. Віктор Янукович зберіг єдиний податок. Але  зробив невигідним для підприємств співпрацю з підприємцями-фізичними особами. Гроші, яке підприємство платить фізичні особі за надані послуги тепер не вважаються видатками і оподатковуються як прибуток.

За схожим сценарієм розгорталися події в лютому. Тоді президент заветував закон "Про регулювання містобудівної діяльності", проти якого висловилися екологи, археологи та борці з забудовами. Закон дозволяв забудовникам будувати без громадських слухань і без дозволів зрізати дерева.

Через невдоволення громадян Президент знову нібито пішов на поступку і знову заветував закон. І віддав на голосування Раді такий самий закон з єдиною правкою – дав дозвіл змінювати генеральний план забудови міста місцевим радам. Таким чином місцеві ради можуть нескінченно вносити правки у генеральний план і дозволяти забудовникам будувати де заманеться. Така практика зараз діє в столиці.

Лебедь каже – На Міністерство освіти чекає нова хвиля студентських протестів – потужніша і масовіша. Міністр Табачник же заспокоює – «Дочекайтеся кілька місяців. У нас 3 500 пропозицій щодо цього законопроекту. Він ще буде змінюватися».