Як Табачники "розігрували" землю в центрі Києва

Максим Опанасенко
5 червня 2014р. 17:15

Як Табачники "розігрували" землю в центрі Києва

На початку травня в самому центрі Києва, в місті найбільших зимових баталій – Європейській площі – група будівельників обнесли будинок на Грушевського металевим парканом. Все це дійство відбувалось під охороною людей з нашивками 2 сотні Самооборони Майдану. Останні заявили – в садибі «ошиваються» наркомани, мешканці скаржаться, забудовник має право, вони – рука законності.

«Захисники» Майдану, вірогідно, навіть не підозрюють або забули, що «Грааль» і будинок на Грушевського – лише частинка великої схеми, розіграної не без участі одіозного екс-міністра освіти Дмитра Табачника і його рідного брата – київського девелопера Михайла Табачника.

Як віддавали землю в серці Києва

Зведення монструозного готельно-офісного центру тут мали почати 10 років тому. Землю в серці міста «розіграла» мерія – на інвестиційному конкурсі. Переможцем стала фірма «Грааль».


 

Це один з перших планів на трикутник землі між Хрещатиком і Грушевського

 Перші кілька років підготовка до початку робіт тривала – проекти коригувалися, земля в периметрі продавалася «Граалю», наявна на ній нерухомість – зносилася. Згодом все загальмувалося - на місці звільненої від "зайвої" нерухомості землі на Хрещатику до сьогодні лишається пустка.

Менше з тим, будинку на Грушевського, 4б вдалося встояти. Попри висновки експертиз про його аварійність, старовинна садиба стала своєрідною оселею для громадських активістів, що облаштували тут культурний центр і благодійників, що зайняли одну з будівель в якості офісу.

І ті, й інші – завада для омріяного «Граалем» знесення будинку. Молодь, що взялася облаштовувати тут мистецький центр, провела кілька культурних акцій з вимогою повернути будівлю місту. Невдало.

Директор «Граалю» Ірина Окунєва переживає через зупинку робіт по проекту, звинувачуючи в гальмуванні керівників міста різних років. Запевняє - в неї все законно. І розповідає – тільки на «зачистку» території інвестор вже витратив понад 30 мільйонів доларів.

Хто може собі таке дозволити? На момент заснування у 1997-му у «Грааля» було два співзасновники – фірма "MEAGANS INVESTMENTS LIMITED" і ТОВ «Авто Трейд Компані».

Остання була створена Михайлом Табачником і Ігорем Черненком. Перший – рідний брат Дмитра Табачника. Другий – нинішній генеральний директор відомої компанії «ТІКО-Констракшен», що займається будівництвом. Ім'я Табачника так само дуже тісно пов'язується з «ТІКО-Констракшен» - і через партнерство з самим Черненком, і через ряд співзаснувань по інших компаніях. Але про це нижче.

Протягом наступних 10 років склад співзасновників «Граалю» змінювався. Але штамп "об'єкт Табачника" незмінно лишався.

Напряму – жодного зв’язку з Табачником більше не помітно. Але ниточки все ж є. Наприклад, ТОВ «Тіара», що значиться співзасновником фірми. Ще в 2008-му в склад «Тіари» входив Олександр Лойфенфельд – екс-депутат Київради, відомий своїй інтересом до київської нерухомості. І ТОВ «Інвест-Консалт», співзасноване свого часу тими ж Табачником і Черненком.

Або Ірина Окунєва – протягом багатьох років - генеральний директор «Граалю». У 2004-му вона працювала в акціонерному товаристві «Ековторресурси». За цікавим збігом обставин, підприємство вказало своїм реєстраційним номером телефону 490 62 82. Такий же – у «ТІКО-Констракшен», очолюваного Черненком.

За не менш цікавим збігом, у «Ековторресурсах» Окунєва працювала одразу з кількома невипадковими особистостями. Це, наприклад, попередній директор «Граалю» Антоніна Хахалєва, гендиректор юридичної компанії «Ай Пі Енд Сі Консалт» Олексій Янов і тодішній директор ТОВ «Фондовий дім «ЮГОС» Євген Гарькуша.

Останні двоє того ж, 2004-го, і стали учасниками будівельної схеми, частина з якої "зіграла" на користь потенційного інвестиційного проекту "Граалю", частина - на користь пов'язаного з Табачником "ТІКО-Констракшен".

До речі, Окунєва повністю спростовує причетність Дмитра Табачника до її фірми «Грааль». Натомість підтверджує стосунок його рідного брата – Михайла. Але запевняє: цей зв’язок вже в минулому. Наразі він не має стосунку до справ «Граалю». Хоча «Грааль» досі користується номером телефону «ТІКО-Констракшен» і досі знімає офіс в його бізнес-центрі на Верхньому Валу, 72. Ще не зайвим буде нагадати і той факт, що на момент виграшу "Граалем" інвестконкурсу - у 2003-му - Дмитро Табачник був віце-прем'єром в уряді Віктора Януковича. Погодьтеся - посада - більш ніж впливова.

Кого лишили без землі

З 1985-го року в Києві працювало комунальне Орендне товариство "Столичний". У 1994-му його перетворили на акціонерне ВАТ «Столичний». На його балансі «висіло» одразу декілька дуже ласих столичних об’єктів . Серед них - ресторан на Хрещатику, 5Д і ресторан та кафе на Парковій дорозі, 16.

У 2002-му акціонери вирішили – відкрите акціонерне товариство варто змінити на товариство з обмеженою відповідальністю. Що це означає? Долі учасників підприємства мали б числитися вже не в акціях, а в конкретних грошових внесках. Проте… така зміна не сподобалася одному з акціонерів, який і подав через це до суду. Вважаючи, що від створення ТОВ він втратив, акціонер забажав компенсації і поверення до ВАТ. Компенсувати йому мали інші акціонери, але не грошима – акціями. Суд став на боці позивача.

 


 

Відтак, підприємство знову стало акціонерним. І отримало вже не ряд, а єдиного власника. На рахунку цієї людини тільки одне рішення – призначення нового голови правління. Ним і став той самий Євген Гарькуша з "Ековторресурсів", який до цього до «Столичного» не мав жодного відношення.

Протягом тижня – у лютому 2004-го – Гарькуша продав об’єкти і на Хрещатику, і на Парковій дорозі, лишивши «Столичний» ні з чим. Фірма швидко почала ініціювати процес банкрутства. 

За словами нинішнього генерального директора ТОВ "Столичний" Олега Коляди - це було простим рейдерством. Більше того, Коляда каже - держреєстратори і суд своїми рішеннями не лише поновили ВАТ "Столичний", але й заблокували роботу ТОВ "Столичний", виключивши їх з Єдиного державного реєстру. Фактично, попередні власники підприємства самі про те не знаючи, лишилися ні з чим.

«Свідомо» вдалося отримати копії договорів купівлі-продажу нерухомості.

 

515 квадратних метрів на Парковій дісталися за 15 324 гривні ТОВ «Профіль», директором котрої на той момент був Олексій Янов.

 

Згодом об’єкт вже буде значитися за фірмою «ТІКО-Констракшен» і проект його забудови «висітиме» на їхньому офіційному сайті.

 


 

А людина з ПІБ Олексій Володимирович Янов отримає посаду першого заступника директора Державної служби інтелектуальної власності – після приходу Дмитра Табачника на посаду міністра освіти.

369 квадратів на Хрещатику, 5Д дісталися ТОВ «Українська інвестиційна компанія» за 178 908 гривень.

Далі об’єкт опиниться... під контролем «Граалю» - під проект цього самого інвестиційного конкурсу, на заваді котрого стоїть садиба на Грушевського, 4б. Будинок вже знесений.

До речі, Окунєва, свого часу, а саме – з грудня 2004 по квітень 2006 років, керувала саме «Українською інвестиційною компанією».

Особливість «Української інвестиційної компанії» є те, що через 10 місяців після купівлі будівлі на Хрещатику в складі засновників вже значитися Олексій Кононенко. Ще за рік – у грудні 2005-го – він же перебуватиме в списку співзасновників ЗАТ «Технології і консалтинг». Її співвласником довгий час був Михайло Табачника, а сама свого значилася співзасновником «ТІКО-Констракшен».

 

 

Коло замкнулося.

Окунєва не спростовує, що працювала в "Ековторресурсах". Гарькушу і Янова вона згадала. Ніякого криміналу в роботі на цьому підприємстві і в знайомстві з цими людьми очільник "Граалю" не бачить, називаючи світ київських будівельників дуже тісним.

З Олексієм Яновим ми говорили телефоном. Він не підтверджує своє знайомство з братами Табачниками, пам’ятає нерухомість на Парковій, пам’ятає фірму «Профіль», але не пам’ятає чи був там директором. Ми домовилися, що з’ясувавши цю обставину, Янов нас знову набере. Чекаємо вже третій тиждень.

Взяти коментарі ми спробували і у Ігоря Черненка та Дмитра Табачника. В офіс до першого  на Верхньому Валу, 72 - нас навідріз відмовилася пропускати охорона, погрожуючи викликати активістів-антимародерів з групи "Київ-Центр". 

Цей же "Київ-Центр" не дав нам ступити навіть на територію котеджного містечка у Кончі-Заспі, де, за нашою інформацією, живе Табачник.

Чого чекати

За десять років наполеглевої боротьби за справедливість та поновлення прав, «Столичному» нарешті вдалося повернутися до форми ТОВ. А відтак, усі рішення, які протягом цього часу були прийняті «акціонером» - не мають юридичної сили. Тому нинішній гендиректор «Столичного» Олег Коляда запевняє: боротимуться за повернення колишньої власності. Зокрема, землі, де колись були ресторани на Хрещатику та Парковій.

Звісно, ми не можемо не нагадати про схожі схеми, розіграні братами Табачниками. Минулого року стало відомо, що дві будівлі в елітних частинах міста - на Сагайдачного і бульварі Шевченка, котрі знаходилися на балансі підприємств Міністерства освіти, очолюваного Дмитром Табачником, стали власністю фірм, пов'язаних з "ТІКО-Констракшен". Більше про це тут - http://www.svidomo.org/defend_article/21261

Теги: нерухомість , Табачник , Київ