Увечері - залізобетонна реальність Жанни Кадирової

Максим Опанасенко
29 березеня 2011р. 10:24

Увечері - залізобетонна реальність Жанни Кадирової

Ви заходите в темну кімнату. Довго шарудите рукою по стіні в пошуку вимикача. Клац! І замість яскравого світла з усіх плафонів на Вас ллється густий і важкий бетон…

Саме так собі уявляє нематеріальні речі відома скульптор і художниця Жанна Кадирова. Ввечері в Мистецькому арсеналі вона відкриє свою чергову персональну виставку «Неявні форми».

Тяжка невагомість і матеріальність нематеріального

Це завдання собі поставила Жанна працюючи на експонатами до виставки. Основні матеріали – бетон і металеві каркаси. Саме завдяки ним, за переконанням митця, можна доступно показати речі нематеріальні, такі, на які ми взагалі рідко звертаємо свою увагу. Об’єкт дослідження – світло і тінь.

Здавалось би - від розетки падає тінь... Придивіться, це не тінь - бетон...
Здавалось би - від розетки падає тінь... Придивіться, це не тінь - бетон...

«Зеленим світлом» до втілення цієї ідеї став минулорічний фестиваль Гогольфест. Там Кадирова презентувала свою роботу «Форма світла» - величезний прожектор, з вічка його ллється не світло, а сірий бетон – по формі і кольору дуже схожий на реальний промінчик.


 

На виставці все буде в такому ж руслі. Все те, що є в просторі, взаємодіє з іншими предметами, має форму і відкидає тінь. Та в руках скульптора все воно втрачає свою аморфність і невагомість, отримуючи монументальність і важкість.

Чого хоче досягти митець? «Акцентировать внимание на неявном, изменить повседневность, заставить зрителя взглянуть на природу вещей по-новому, обратить внимание на невыявленные аспекты жизни».

Чим займалася останнім часом?

 

30-літня броварчанка «гралася» з бетоном, кахлем і металом завжди. В перервах – писала картини, фотографувала, займалася скульптурою. Але увічнення таких звичних для нас предметів у важких матеріалах – улюблена справа Кадирової.

Ось таке «яблуко» подарувала у грудні минулого року Жанна місту Перм.


Що воно значить? Кожура з кахлю – тонка плівка сучасності, під якою – іржава «м’якоть» - історія міста, матеріалізована в старій цеглі, яку дбайливо зібрали після руйнування історичних будівель міста. Це нагадування про уразливість міської цілісності, пошук балансу минулого і теперішнього.

А в лютому разом з Костею Скритутським (автор скульптур на Пейзажній алеї, Їжачка в тумані на Рейтарській) і ще цілим рядом сучасних скульпторів вона виставляла в Мистецькому арсеналі роботи, які, за планом столичної держадміністрації, мали б прикрасити Пейзажну алею. Разом митці розробляли ідеї креативних лавочок, ліхтарів, скульптур-прикрас. А потім з ними ж протестувала проти вибору градоначальників – її роботи і роботи її друзів градоначальники вирішили перенести на «нижній» ярус Пейзанки. А на верхньому розставити бетонно-кахельні лавки від Андре Тана, на які влітку сісти буде неможливо через розжареність, а взимку – через холоднечу.

4 цікаві факти про Кадирову

- Жанна – в числі 20 найпопулярніших сучасних художників України, і в 15-ці кращих в Європі за думкою PinchukArtCentre. Її виставки успішно «проколесили» 15 країн світу.

- Кадирова любить конструктор Лего. Вважає, що він дозволяє творити і досягати часом найбезшабашніших результатів.

- Вона одна із засновниць і «моторів» мистецької групи Р.Е.П. (Революційно-експериментальний простір), яка існує з 2004-го року і часто проводить різного роду божевільні міські перформанси, виставки, концерти, інсталяції, працює з Галереєю Лавра і Гогольфестом.

- Часто живе у спеціально облаштованому будиночку для митців у Галереї Ларва на території Печерської Лаври. Адміністрація галереї робить це для того, щоб митці могли зосередитися суто на творчості, не відволікаючись на побутові дрібниці

Відкриття виставки о 18-й вечора в Мистецькому арсеналі на Лаврській. Триватиме вона до 17 квітня.