Об'єднання людей на основі культури і доброти

АллатРа Журналiстика
5 жовтня 2014р. 17:53

Об'єднання людей на основі культури і доброти

                Наше суспільство, ми самі – це не стільки окремі особистості, скільки сума та результат наших взаємодій між собою в усіх формах. Це, в першу чергу, наше спілкування, колективні зустрічі, сім'я, дружба, спільна праця та спільний відпочинок ... Всі ті моменти, де люди випадково зустрічаються чи свідомо збираються разом. Аналізуючи психологію мас ([1], [2]), розумієш, що це об'єднання закладено в самій природі людини. Та й соціологи стверджують, що людина – це соціальна істота.

                Але тут дуже важливо розуміти, яка саме ідея спрацьовує як об'єднуючий фактор. Розглянемо два крайніх випадки. У першому випадку спрацьовує те, що в психології називається «колективне несвідоме», яке Володимир Іванович Вернадський назвав терміном «ноосфера», а сучасна письменниця Анастасія Нових – Тваринним розумом ([3]). Або ж люди почувають щирий душевний порив («голос совісті»), який просто не можуть проігнорувати ...

                Що характерно для першого випадку («колективне несвідоме», ноосфера або тваринний розум)? Це прагнення показати себе з кращого боку (себто гординя), публічно яскраво виступити, щоб слухачі аплодували (жадоба влади, прагнення домінувати), слава ... Або прагнення бути краще, ніж людина є насправді, зіграти роль, яка прагне в чомусь перевершити інших. І так далі ... Головне в цьому – здаватися, а не бути. І корінь цього «лицедійства» лежить саме в гордині.

                А якщо розглянути другий випадок, то він діаметрально протилежний за суттю. Люди, які безкорисливо творять добрі справи, не будуть заявляти про себе. Головне для них – допомогти собі й усім учасникам товариства, так як те, що ми несемо у світ (думки, слова і вчинки) так чи інакше повертається до свого джерела-творця.

                Впевнена у собі людина (як і колектив) не має бажання утвердитися, не звеличує себе, не ставить себе попереду інших ... Чимось нагадує, що таке любов, чи не так?

                Адже якщо кожна людина зрозуміє, що все залежить саме від її вибору – світ зміниться дуже швидко. Правда, ЯК САМЕ, в кращу або гіршу сторону – тут вже все залежить від вибору більшісті людей. Але ця сама більшість виходить, як результат вибору та конкретних дій кожної людини! Цей момент дуже важливо розуміти, щоб не перекладати на інших людей те, що спочатку дано людині самим Богом – право вибору. Право вибору означає, що кожен з людей творить своєю силою думки (вірою) ту реальність, яка переважає в його свідомості. Простіше кажучи, якщо нам до душі добро, любов і вдячність, радість, гармонія та єдність, і ми діємо в цьому стані свідомості, то світ стає чистішим, кращим і добрішим! І це просто, нічого складного тут немає! Прокинувшись, кожна людина може побажати іншим доброго ранку, посміхнутися, почати день з доброти та почуття любові й подяки за ще один щасливий день! Тут може виникнути провокаційне запитання від «ноосфери» – а чому саме щасливий день? Адже всяке в житті буває... Але якщо людина розуміє те, що вищезгадане право вибору плюс сила думки здатні кожен день зробити добрим і щасливим - то це просто і цілком реально абсолютно кожному. Адже у кожного з нас є джерело глибинних почуттів – Душа!

                Отже, підведемо підсумки. Перше: кожна людина може зробити дуже багато, просто будучи Людиною на своєму місці. Друге: щасливе, добре і гармонійне суспільство (відоме з історії як Золотий Вік або Золоте Тисячоліття) з'являється, як цілком закономірний результат суми добрих думок, слів і дій кожного. Третє: якщо сьогодні почати мислити про хороше, більше звертати увагу на позитив, то завтрашній день обов'язково порадує нас тими дивовижними плодами добрих справ, зернятка яких ми «посадили» сьогодні.

                Це просто. Це цілком під силу і можливостям кожного. Ми разом, все людство, прямо зараз можемо жити в суспільстві, в якому кожен буде щасливий! Ви ж хочете цього?

 

Література:

1. Психологія народів і мас. Густав Лебон. 

2. Психологія мас. Густав Лебон. 

3. Аллатра. Анастасія Нових. 

 

 

  Євген Коломієць, соціальний журналіст проекту "АллатРа-Журналістика"