Прокуратура почала війну за Сухолуччя-2 під Києвом

Максим Опанасенко
28 жовтня 2014р. 13:07

Прокуратура почала війну за Сухолуччя-2 під Києвом

Максим Опанасенко, Марія Землянська - "Свідомо", Леся Іванова - "Наші гроші"

Прокуратура Київської області минулого тижня взялася відсуджувати 31 тисячу гектарів мисливських угідь у приватного клубу «Ярик». Землю, запевняють правоохоронці,  віддали мисливцям незаконно – без погодження сільрад, на території яких ці угіддя розташовані. Масштаби «господарки» дійсно царські: найвідоміші в Україні угіддя такого розміру мав біглий президент Віктор Янукович. Його славнозвісне Сухолуччя, загарбане під розваги приватного клубу VIP-мисливців «Кедр», нараховувало 30,4 тисяч гектарів. Тож ми вирішили придивитися, кому вистачило вправності відхопити аналогічний шматок. Виявилося, що на цій землі полюють люди не менш цікаві, і без мисливської братії Віктора Федоровича тут теж не обійшлося.

Для початку пояснимо, про яку землю йде мова і як її «оприватнили».

Гектари ці знаходяться на території  Макарівського та Бородянського районів, це на захід від Києва по Житомирській трасі, між селами Бородянка, Немішаєве, Миколаївка і Липівка. Для загального розуміння – шмат землі за розмірами приблизно як пів-Києва.


 

Ці землі перейшли в приватні руки у лютому 2012 року., а забирали їх у військових. Земельна ділянка ще з 90-х знаходилася в користуванні у Дубраво-Ленінського мисливського господарства Центральної ради товариства військових мисливців і рибалок Збройних сил України. Три роки тому армійці від користування землями у добровільному порядку відмовилися. Київська облрада  одразу ж передала землю в користування ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» на 49 років для ведення мисливського господарства.


 

Мисливський клуб «Ярик» заснували у серпні 2011-го четверо осіб: Костянтин Бабак, Віктор Євтушенко, Вачаган Ростомян і Василь Сапко. Саме з таким списком власників «Ярик» отримав землю три роки тому.

Добірка, скажемо чесно, досить пістрява. Костянтин Бабак – 28-річний київський ІТ-шник. Віктор Євтушенко – 52-річний мешканець села Маковище, що знаходиться на території угіддя. Саме Євтушенко, судячи з відгуків на мисливсько-собачих сайтах, і веде господарку мисливського угіддя. А от два інші персонажі виявилися набагато цікавішими.


 

На момент «оприходування» київських 31 тисячі гектарів найбільша окрема частка статутного капіталу «Ярика» належала Вачагану Ростомяну, людині, за плечима в якої вже була не надто райдужна історія з угіддями, прокураторою й судом.

Ростомян є співзасновником агрофірми  «Лан», котра у свою чергу є співвласником ТОВ «Мисливське господарство Голованівське». Воно цікаве тим, що у 2008 році отримало в Кіровоградській області 26 тис га, також під полювання. Другим співвласником мисливського господарства, тобто партнером Ростомяна, був і є Віктор Лозінський - той самий екс-нардеп, якого у 2011-му засудили за вбивство місцевого мешканця. Це трапилось саме на мисливських угіддях в Голованіському районі.

Тоді ж, паралельно із судом проти Лозінського, відбувся й суд по угіддях: на вимогу прокуратури «Голованівське» позбавили наданої земельної ділянки, бо виділена вона була – як і в нинішній київській історії – за відсутності згоди більшості землевласників та землекористувачів, на території ділянок яких знаходилися спірні мисливські угіддя. Та ще й погоджена була ця передача посадовими особами сільських рад, на подібні дії не уповноваженими.

Також у списку засновників «Ярика» – Василь Костянтинович Сапко. Це син генерал-майора Костянтина Сапка, кількаразового очільника Головного управління МВС у Київській області, у тому числі епохи Віктора Януковича.


 

Донеччанин Костянтин Сапко у 2006 році працював першим заступником начальника ГУВС Донецької області. У 2007-му, коли Янукович очолював уряд, був переведений в столицю уже на посаду очільника Київського обласного главку. Однак, коли уряд очолила Тимошенко, Сапко посади позбувся. Вдруге керувати областю Сапко був призначений у травні 2010-го й цього разу вже «тримав область» цілих три роки – до листопада 2012-го.

У різних джерелах Сапко фігурує як «кум» Януковича. Не беремося з’ясовувати їхні родинні зв’язки, прояснимо краще мисливські: ім’я Костянтина Сапка фігурує у списку того самого президентського клубу «Кедр», про який ми згадували на початку. Будучи членом головного мисливського клубу країни, обзавестися ще одним, своїм, із такими ж масштабними угіддями – що ж, видно, у генерала в родині і справді люблять полювання.

Пізніше список власників «Ярика» поповнився ще двома персонажами.


 

Так, одним зі співвласників клубу став Володимир Юрійович Забела. Щоправда, на «собачих» і «мисливських» форумах власником «Ярика» називають не Володимира Юрійовича, а Юрія Володимировича Забелу.

Все дуже просто – це син і батько. Перший – випускник юрфаку Шевченка і підприємець. Другий – очільник Макарівської РДА, а також екс-губернатор Житомирської області.

У 90-х Забела-старший працював єгерем цього самого Дубраво-Ленінського мисливського господарства, на чиїх угіддях облаштувався «Ярик». Пізніше пішов у бізнес і політику – у 2007-му очолив Макарівський район, на території котрого розташовані угіддя.  Потім у 2007-2010 роках керував Житомирською ОДА, а з 2010-го – став депутатом Київської облради, тієї самої, що віддавала землі «Ярику».

В облраді Забела приєднався до фракції Партії регіонів. З лав регіоналів Забела вийшов лише після вбивства людей на Майдані Незалежності у лютому.

Ось, до речі, фото з мисливських форумів цієї зими. «Іспити» для собак, гонитва за кабанами і відпочинок в тісному чоловічому колі – полювання Забела разом з друзями проводив навіть в розпал ЄвроМайдану, у грудні 2013-го.


 

І вже за вісім місяців – наприкінці жовтня – «реабілітований» Забела отримав від президента Петра Порошенка нову-стару посаду – тимчасово виконуючого обов’язки його «рідної» Макарівської РДА.

Цікаво, що мисливський клуб завжди був пов’язаний із Забелою, хоча на момент створення «Ярика» у власниках Забели офіційно не було. Річ у тому, що клуб від самого початку свого існування зареєстрований у Макарівському районі, в селі Наливайківка, по вул.  Жовтнева, 1б. Тут же юридично приписане ПП «Макарів-Агробуд» - фірма, в якій Володимир Забела є засновником, а Юрій Забела раніше був директором.



Останній із власників клубу «Ярик» - це Костянтин Костянтинович Згара. Людина з таким ПІБ відома як голова правління Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней «Жокей-клуб «Україна». Співзасновниками клубу є чотири державні кінні заводи, а також  ПП «Кінний завод «Мілленіум», що належить батькові Згари – Костянтину Олександровичу.

І наостанок, повертаючись до наших 31 тисячі гектарів, не завадить сказати ще й кілька слів про те, чиїми руками ця земля роздавалася. Київську облраду, яка приймала рішення про передачу землі, на той момент очолював Олександр Качний, замголови Київської облорганізації Партії регіонів. Крісло очільника облради Качний отримав у травні 2010-го, а позбувся його наприкінці лютого цього року, після Майдану. Однак з політики не пішов, навіть більше. У червні Качний очолив Київську облорганізацію Партії розвитку України – нового проекту екс-глави АП Сергія Льовочкіна й основи «Опозиційного блоку», за списками котрого Качний тепер іде до Верховної Ради під 28-м номером. Наразі ЦВК продовжує рахувати бюлетені й поки що невідомо, потрапить Качний до нового парламенту, чи ні.