Під боком історії

Маша Землянська
21 квітня 2016р. 16:41

Під боком історії

Марія Землянська, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»

 У Київській міський державній адміністрації заявили: занедбані з вини власників чи орендарів землі і будинки – повертатимуть киянам. «Слідство.інфо» підготувало для очільників столиці першу пропозицію.

Київський міський будинок учителя – пам’ятка архітектури практично в самому серці Києва з багатою історією. Він пережив революції і війну, а от у зоні ризику опинився в новій Україні.

 

ОЛЕКСАНДР МІХНО, директор Педагогічного музею України:

- Так музей виглядав, коли було побудовано. На щастя, він фактично не змінився.

ВІРА ЄФІМЕНКО, завідувачка методичного відділу Будинку учителя

- Відчуйте величність цієї будівлі і взагалі цього місця, де ми з вами знаходимося. Тому що саме у цьому залі засідала Центральна рада, перший уряд незалежної України і саме у цьому залі приймалися доленосні універсали, в тому числі і 4 Універсал. 

- Діти, вам сподобалось у музеї?

- Да.

- А що ви робили?

- У нас тут був конкурс «школа музейної магії»…

ОЛЕКСАНДР МІХНО, директор Педагогічного музею України:

- Це купол, багатостраждальний.

- Чому?

- Бо він потребує ремонту. А це дуже дорого.

Ремонту потребує не тільки унікальний купол, але й решта Будинку вчителя. Розмови про реставрацію почалися чотири роки тому. На виготовлення проектно-кошторисної документації місто виділило близько двох мільйонів гривень.

ОЛЕКСАНДРА ГЕТЬМАН, заступниця директора Будинку учителя:

- Реставрація всіх фасадів, реставрація вхідної групи приміщень, конференц-залу, галереї, приміщень цокольного поверху, реставрація куполу, покрівлі над ним, благоустрій прилеглої території та внутрішнього двору… реставрація огорожі.

- І що зроблено з того? Це ж 2012-го року…

- Значить, роботи, виконання самих робіт іще не розпочато…

Заступниця директора показує розрахунки: щоб привести Будинок учителя до ладу, потрібно мінімум п’ятдесят мільйонів.

І поки купол, фасад і стіни чекають на гроші, внутрішній дворик уже отримав свою порцію «покращення». Тільки, певно, не того, на яке сподівалися.

ВІТАЛІЙ ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, громадський активіст:

- Все, что плохо лежит, все воруют. Все, что плохо лежит… Вот лежит плохо гараж в Доме учителя – о, клевенько, можно ж пригрести и построиться.

Мова йде ось про цю споруду, яка ховається під боком Будинку учителя за зачиненим парканом.

- Я як давно з’являвся хтось, хто має стосунок? Давно нікого не було?

ОЛЕКСАНДРА ГЕТЬМАН, заступниця директора Будинку учителя:

- Дуже давно нікого не було.

- І це вона стоїть, я так розумію, без світла, без комунікацій?

- Без нічого, да! Всередині можете заглянути, в якому стані…

Раніше це була частина комплексу Будинку вчителя. Нині - приватна власність. І навколо неї відбуваються дивні рухи.

Зараз в колишньому приміщенні Будинку вчителя ми бачимо розвалені стіни, якісь пакети, пляшки порожні – видно, що давно нікого не було… Олександра Гетьман пригадує, як частина Будинку учителя перейшла у приватні руки.

ОЛЕКСАНДРА ГЕТЬМАН, заступниця директора Будинку учителя:

- Воно до нас перейшло як автогараж на 2 місця. Оскільки транспортних засобів в Будинку учителя не було і немає, то ми його використовували, як допоміжне приміщення. Як пам’ятка архітектури воно ніде не значиться, і будинок, безумовно, що потребував великих вкладень для того, щоб провести в нього капітальні роботи.

Допомагати з ремонтом взялася компанія «Юніор спорт». Для цього ще 15 років томУ вона оформила собі на нього оренду. Проте замість відремонтованих стелі та даху площу автогаражу просто розширили більш ніж утричі. 90 квадратних метрів перетворилися на 300.

ОЛЕКСАНДРА ГЕТЬМАН, заступниця директора Будинку учителя:

- Річ у тому, що після закінчення будівництва було складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію зазначеного об’єкта. Будинку вчителя в цьому акті ніхто не представляв. Це укладено без нашої участі абсолютно…

За такою ж схемою, без жодної участі Будинку вчителя, вже збільшений «гараж» у 2012-му спочатку потрапив у перелік об’єктів, призначених до приватизації, а потім фактично одразу ж продався. 

Ось копія договору купівлі/продажу нежитлового приміщення за адресою Володимирська 57 Б. Колишній гараж Будинку вчителя Київрада продала компанії «Юніор спорт» за 1 мільйон 640 тисяч гривень. Дата укладання – травень 2012-го.

ВІТАЛІЙ ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, громадський активіст:

- За такие деньги в центре Киеве не то что здание на 308 квадратных метров – квартиру даже нельзя купить. Это блеф чистой воды.

А от ще один Договір про продаж того самого об’єкту. Його вартість зросла до 2 мільйонів 217-ти тисяч гривень. В графі продавець – уже компанія Юніор спорт. Дата – серпень 2012-го. Проміжок між двома операціями – лише три місяці. Різниця – 600 тисяч гривень.

Нам такий швидкий перепродаж здався дуже підозрілим. Зібрані документи «Слідство.інфо» показує юристу, який спеціалізується на комунальній власності, щоб почути його думку.

 

ДМИТРО КАЛЬКО, правозахистник:

- Кожен правочин, пов’язаний з відчуженням того чи іншого нерухомого майна, він скасовується в судовому порядку, який досить часто продовжується протягом багатьох років. Тому це – класична схема. Також – чим більше так званих перекидок робить власник нерухомого майна, тим менше шансів у майбутньому повернути це майно назад у власність територіальної громади міста Києва.

Ось у цьому будинку зареєстрована компанія, яка викупила будівлю поруч з Будинком учителя і, власне, орендує землю під ним.

Компанія «Проінвест сервіс» була створена за чотири місяці до того, як перекупила колишній гараж Будинку вчителя. Статутний капітал – тисяча гривень. 

- А ви з цього будинку?

- Да.

- А ви не знаєте, тут є така компанія – «Проінвест сервіс»?

- А как вы так определили, что она здесь есть?

- Справа у тому, що вона зареєстрована за цією адресою, але там немає квартири. Я так розумію, це житловий будинок.

- Це житловий будинок і, здається, що там немає офісів…

То де ж шукати нових власників будівлі під стінами Будинку вчителя? А може, вони не такі вже й нові?

Стежте за прізвищами: серед засновників і компанії-покупця «Проінвест сервіс», і компанії-продавця «Юніор спорт» значаться Марина Познякова, Раймонда Тумєнас та Владислава Молчанова.

Перші двоє прописані у Литві. Остання –киянка. І як виявляється, дуже непроста. У 2006-му Молчанова змагалася за крісло в Київраді від Партії зелених. Депутатство не отримала – натомість її ім’я почало світитися в земельних скандалах. Один з останніх описали нащі колеги. Це історія з отриманням 160 гектарів землі державного агрокомбінату «Пуща-Водиця» на Кільцевій дорозі для зведення ринку «Столичний». Молчанову згадали як партнерку біглого екс-депутата Юрія Іванющенка – соратника Януковича, знаного за прізвиськом Юра Єнакіївський.

ДМИТРО КАЛЬКО, правозахистник:

- Прямого порушення норм законодавства немає, якщо засновник один і той самий. Але наявні всі ознаки кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним відчуженням комунального майна.

До речі, компанії «Проінвест сервіс» і «Юніор спорт» пов’язані не тільки співзасновниками, а й офісами. Точніше, їхньою відсутністю. 

Поки власники приміщення мовчать, а працівники Будинку вчителя завмерли в тривожному очікуванні, громадські активісти вже б’ють на сполох. Вони побоюються, що територію під Будинком учителя можуть забудувати. Надто вже це привабливе місце. 

ВІТАЛІЙ ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, громадський активіст:

- Учитывая, что это центральное расположение, недалеко от Крещатика, в исторической части – конечно, там на 1,14 сотках земли что угодно можно нагородить, если этому никто не будет препятствовать.

Сподіваємося, столична влада прислухається до застережень громадськості і пильніше придивиться до забутого власниками майна під стінами Будинку учителя. Можна виконати власну обіцянку і повернути його киянам. Інакше це місце знову може потрапити в історію. Тільки тепер уже неприємну.

 

Теги: Київ