Як суд захистив податкових майданівців (+відео)

Олександра Веснич
29 квітня 2011р. 19:57

Як суд захистив податкових майданівців (+відео)

- Знаєте, які там свідки - бомжі, чи хто вони... Кажуть: "Я приїхав в Київ 21 листопада на мітинг, бо там давали гроші... Було багато людей і я запам'ятав цих п'ятьох, що це саме вони забивали кілки... А оцей - керував". При тому що 21 взагалі мітингу не було, а наступного дня у нас було 30 тисяч людей. Така вибіркова пам'ять, - Сергій Мельниченко сміється і нескінченно травить байки про свою справу, де повно веселих, на його думку, моментів.

Мельниченко разом з 5 іншими активістами звинувачений в організації злочинного угруповання, яке умисно пошкодило плитку на Майдані Незалежності в ніч з 21 на 22 листопада 2010. Там встановлючали намети, використали ніби 139 кілків. Протестували проти нового податкового кодексу, який обмежував права підприємців, збільшував єдиний податок.

Тоді президент Янукович приходив на переговори до підприємців, пішов на поступки і заветував кодекс, хоча пізніше його все ж трохи зміненим прийняли.

Тепер же 7 людям (плюс один в розшуку) загрожує до 3 років в'язниці через зіпсовану на 212 тисяч гривень плитку з-під наметів.

Шевченківський суддя Євген Сидоров визнав, що міліція та прокуратура під час слідства порушували права обвинувачених і відправив справу назад на перевірку. Справу розгляне тепер вже не районна, а міська прокуратура, а потім скоріш за все відправить знову слідчим міліції - щоб подивились краще: довбали ці люди плитку чи ні.

Кого судять

На лаві підсудних в цей день опинилась доволі дивна компанія. Вперше вони зібрались всі разом публічно, як "злочинне угруповання".

З краю зі стосом паперів у руках сидять голова "Коаліції учасників помаранчевої революції" Сергій Мельниченко і його друг замголови іншої громадської організації Роман Федчук. Невисокого зросту, з акуратною борідкою, в костюмі, Мельченко колись сам працював слідчим і тому добре знає, що до чого в суді. Серед усіх присутніх він і справді має найбільше стосунку до наметів на Майдані. Але з більшістю своїх побратимів по "злочинним намірам" руйнування міського майна познайомився тільки завдяки слідству.

Федчука також звинувачують. За дві години в тому ж Шевченківському суді він оскаржує порушення справи проти нього - бюрократична машина дозволила йому дійти до дверей суду пізніше, ніж розгляд справи по суті.


 Олександр Заплаткін та Сергій Мельниченко

Поруч сидять мовчазні тезки Олександр Заплаткін та Мандич. Перший - без постійного місця проживання - прийшов у підкочених під бриджи легких літніх штанях та светрику. Заплаткін потрапив за грати за плитку після того, як його на ринку Петрівка спіймали правоохоронці, як оголошеного в розшук.

Заплаткін розповів "Свідомо", що взагалі не знав, що його розшукують, просто з'їздив в Житомир в гості. В нього немає мобільного телефону, він людина вулиці і мистецтва, читає вголос вірші Єсеніна в переходах. На підприємницький Майдан потрапив, як на "прикольну тусню".

Людина робітничої професії Олександр Мандич відомий тим, що за 3 дні в СІЗО він встиг потрапити під важку руку охоронців і втратити шматок переднього зуба. До цієї справи Мандич був випадковим відвідувачем мітингів, приєднався до Мельниченка та інших підприємців-протестувальників, коли намети вже давно стояли. Кримінальна справа зробила Олександра на три кроки ближче до активної громадянської позиції.

П'ятий - громадський прослав'янський активіст Ігор Гаркавенко. 9 років відсидів у в'язниці в Харкові за підпал офісів "Просвіти", "МНК" та єврейського товариства. Він під час встановлення наметів був взагалі відсутній в Києві. На Майдані з'являвся більше для написання свого блогу. З часів безшабашної юності він став мудрішим, хоча і далі переймається долею держави.

Останній - Олег Ахтирський тут представляє інше крило протестуючих майданівців, з організації "Спільна справа", що і досі під проводом Сергія Данилюка бореться проти злочинного на їх думку режиму Януковича. На 14 травня у них призначений "День Ч", коли має початись зторгнення влади.

Ахтирського і інших присутніх об'єднує набагато банальніший факт, ніж біографія або присутність в ніч встановлення наметів. Всі вони засвітились на оперативному відео правоохоронців на Майдані та в базі даних "Армур". Ця база включає тих, хто колись мав справу зі слідством.

Чому суд повернув справу назад

Судді Євгену Сидорову навіть не знадобились клопотання телеканалів про дозвіл знімати - він поставився до камер і до всіх аргументів звинувачених з розумінням і по-діловому.

Його, здається, справді вразили слова Мельниченка про те, що свого звинувачення він відпочатку не бачив, бо документ підсовували йому майже непритомному.

Майданівці попросили дати їм хоча б нормально ознайомитись з матеріалами проти себе або взагалі повернути справу прокуратурі, бо вона жодного їх клопотання не врахувала.

Прокурор Шевченківського району Тарас Юрко не побачив в цьому сенсу, а от суд - навпаки, задовольнив все, що просили обвинувачені і "завернув" справу назад: