Як влада допомагає забудовнику з-під Ботсаду

Маша Землянська
4 жовтня 17:00

Як влада допомагає забудовнику з-під Ботсаду

Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»


«Витрясти душу з незаконних забудовників» нещодавно розпорядився прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду. Зокрема доручення на перевірку скандальних забудов отримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Якщо відомство пана Авакова справді планує розпочати діяльність у цьому напрямку, ось «свіжа» скандальна забудова в столиці. Влада Києва може знищити історичні схили на Печерську руками скандального забудовника.

«Уся ця територія — велика історична місцевість. Відкрита, досліджена двічі та музеєфікована для відвідувачів лише невеличка частина Звіринецького комплексу», — каже Владислав Дятлов, науковець музею Десятинної церкви.

Раніше він керував відділом «Київ підземний», який досліджував столичні печери.

Національний ботанічний сад імені Гришка — це 130 гектарів заповідної зеленої зони на схилах, де ховається історія. Археолог Владислав Дятлов розповідає:

«Із кінця ХІ століття тут був Красний двір, тобто красивий, князя Всеволода Ярославича — одного зі старших синів Ярослава Мудрого, батька Володимира Мономаха. На іншій частині схилу заснували Видубицький монастир, а в ХІХ столітті — Іонинський монастир. Місцевість історична, у неї багатий культурний шар, який сягає ХІ, а може й Х століття. Він досліджений лише на окремих ділянках. Комплексного дослідження не було».

Але, як часто буває в Києві, на історичну місцевість поклав око забудовник. Про плани звести новобудови впритул до заповідного Ботанічного саду в центрі Києва торік улітку розповідало «Слідство.Інфо». Землю, де можуть вирости будинки, Київрада розділила між 12-ма людьми у 2008-му році.

А вже за кілька місяців уся земля опинилася в руках київського підприємця Автанділа Хачідзе. У розмові зі «Слідством.Інфо» він не приховує «схему»:

«Люди, які мали на те законне право, отримати ці землі. А ми потім купили. У тому числі, звісно, це були мої знайомі, моя дружина. Ми нічого не порушували. Наразі там нічого не будуємо. Що дозволить нинішнє законодавство, те ми й будуватимемо».

Наразі долю будівництва висоток на зсувонебезпечному історичному схилі під парканом Ботсаду вирішує Окружний адміністративний суд Києва.

Проти будівництва виступила Державна архітектурно будівельна інспекція. Після звернень місцевих мешканців та київських депутатів, ДАБІ провела позапланову перевірку, знайшла порушення і невідповідності. Відтак у листопаді 2016-го року Хачідзе фактично заборонили зводити там житловий комплекс.


 

Натомість на бік забудовника стали київські чиновники. Уже в  грудні Департамент містобудування та архітектури столичної мерії подав позов, де просив скасувати рішення Державної архбудінспекції.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Карткові будинки»: як скандальний забудовник під Києвом воює з активістами та журналістами

На судовому засіданні позицію ДАБІ озвучив Головний спеціаліст відділу правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Києві Михайло Павлишин:

«Земельні ділянки, містобудівні умови та обмеження надавалися з  порушенням вимог Закону. Оскільки, відповідно до рішення Київської міської ради, до генплану Києва внесли зміни. Територію вилучили з категорії багатоповерхової житлової забудови та  перевели в територію садибної забудови. Таким чином уважаємо, що в містобудівних умовах є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації».

Павлишин також розповів і про специфіку ділянки:

«Є порушення стосовно історико-архітектурних планів. Зокрема, згідно з переліком культурної спадщини, земельна ділянка розташована в охоронній зоні, де заборонено будівництво та земельні роботи».

Представники Департаменту містобудування та архітектури на засідання не прийшли. Суд вирішив розглядати справу в письмовому провадженні.

«Уже багато років судимося. Я не знаю, що буде. Це вже не проект. Я єдина людина, яка в центрі має 3 ділянки, і жодна не забудовується протягом 10 років», — Хачідзе шкодує, що вклав гроші в ці землі.

Із Ларисою Гранською, яка живе навпроти Ботанічного саду, ми  познайомилися торік, коли розбиралися зі скандальною передачею землі. Разом із сусідами жінка продовжує боротися за збереження історичних схилів — не пропускає жодного засідання суду, оббиває пороги чиновників, пише скарги в усі інстанції.

«Люди нахабнішають, чиновники теж нахабнішають. Вони нікого і нічого не бояться, порушують закони, несуть нісенітниці та підіграють грошовитим забудовникам», — нарікає Гранська.

Про можливості забудовника і його підтримку чиновниками пані Лариса згадує недаремно. Не чекаючи, поки долю забудови вирішить суд, столична влада вже фактично дала старт початку будівництва.

У серпні на сайті КМДА з’явилося розпорядження про будівництво міжквартального проїзду від Бастіонного провулку до вулиці Мічуріна. У поясненні зазначається: дорогу попросить забудовник.


Лариса впевнена: відсутність під’їзду до власних ділянок — єдине, що стримувало забудовника від старту будівництва. Підпис Віталія Кличка фактично дав зелене світло.

«Ми запрошуємо його (Кличка — ред.) сюди, під наші будинки. Щоб він подивився, що йому підсунули на підпис. Це ніяка не дорога для мешканців. Це дорога по схилах, виключно для забудовника», — пояснює жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Усе за планом»: як розвиток Києва опинився в руках забудовників, а не міської громади

Чи знав Кличко, що підписував? Щоби це з’ясувати, «Слідство.Інфо» прийшло на засідання сесії Київради та показало міському голові підписане ним розпорядження. Кличко документ не впізнав і попросив час, щоби розібратися.

На допомогу голова викликав заступника, із поясненнями до нас вийшли вже вдвох:

«Ідеться про міжквартальний проїзд до будинків. Я можу сказати відверто: вперше чую про це. Якщо ми будуємо дороги — будуємо їх для людей. Якщо є зауваження, я хочу доручити, щоби його вивчили. І якщо справді є порушення, ми однозначно ухвалимо рішення і не допустимо знищення парків», — пообіцяв Кличко.

Пояснювати «Слідству.Інфо» позицію влади міський голова доручив заступникові Олександру Спасибку:

«Іноді до нас звертаються забудовники, які хочуть побудувати, приміром, дорогу. Ця дорога будуватиметься не за кошти міста, за інвестиції. Вони звернулися з такою ініціативою. Якщо в місто приходять інвестори, готові побудувати дорогу, дитячий садочок, інженерну мережу власним коштом, ми це вітаємо. Але якщо в тому є логіка. Чи є логіка тут, покаже проект об’єкту».

Ми переказуємо чиновникові всю історію виділення землі. Про плани на будівництво під парканом Ботанічного саду висоток із підземним паркінгом і об’єктами інфраструктури. Уточнюємо, чи відомо Спасибку, про яку саме землю йдеться.

— Ні. Знаю тільки, що вулиця Мічуріна, у документі ж написано...

Тож показуємо Спасибку це місце на мапі. Нагадуємо, що компанія забудовник у зверненні просила дати дозвіл на дорогу, щоби мати змогу будувати. Спасибко пропонує розглядати питання дороги та  можливих будинків окремо. Ба більше, він упевнений — наскрізний проїзд від вулиці Мічуріна до Бастіонного провулка зможе розвантажити транспортну розв’язку.

«Місто виграє, тому що дорога розвантажує весь мікрорайон Звіринця», — наполягає Спасибко. Тож ще раз нагадуємо, про яку ділянку йдеться. Дорога, яка, за словами Спасибка, розвантажить найближчі вулиці, має бути зведена на ділянці між парканом Ботанічного саду та опірною стіною Звіринецьких схилів.

«За будівництво дороги я обома руками за, тим паче за кошти інвестора. Щодо будівництва будинків із порушеннями — проти. Але якщо документація відповідає законодавству, які можуть бути претензії? — підсумовує заступник міського голови Києва. — Навіть якщо будівництва не буде, я все одно за цю дорогу. Але якщо дорога там неможлива, проектну документацію державна експертиза не пропустить».

Як же сам забудовник пояснює ідею будівництва дороги?

«Ми звернулися до КМДА. Вирішили, що жертвуємо землею, щоби до жителів не мати жодного стосунку. Там знизу є опорна стіна, ще  з радянських часів. Вона руйнується, і для того, щоби нас ні в чому не звинуватили, верхню частину маємо укріплювати ми. Для цього потрібен заїзд. А потім подивимося, що дозволять, те й будуватимемо».

До речі, у червні на засіданні Київради депутати створили тимчасову комісію, яка має перевірити будівельні роботи, що ведуться навколо Національного ботанічного саду імені Гришка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Град «божий»: як забудовник мститься активістам і захоплює землю під Києвом

Тож столична влада таки має обрати, на чий бік стати — забудовника, який не втрачає надії утілити плани в життя, чи місцевих мешканців, які не збираються здаватися в боротьбі за історичний заповідний схил.

 

Теги: гроші , земля , Київ