«Технічна помилка» або Як загубилась лікарня

Маша Землянська
30 березеня 15:44

«Технічна помилка» або Як загубилась лікарня

Марія Землянська, Надія Шостак

У квітні 366 тисяч мешканців Деснянського району можуть лишитися без поліклінік. Справа в тому, що Міністерство охорони здоров’я після позапланової перевірки анулювало ліцензію на медичну практику для Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району.

Причиною анулювання ліцензії виявились недостовірні дані, які ще в 2014-му році надав директор медичного підприємства Юрій Лимар. Зокрема, із 5 521 квадратних метрів приміщення тільки однієї поліклініки на Закревського Лимар не вніс у декларацію 3 463 – фактично дві третини закладу. Це і цілі відділення, і стаціонари, і кабінети вузькопрофільних спеціалістів.

– Я розумію, що можна помилитися на 20 чи 30 метрів, але ж не на три з половиною тисячі. За достовірність наданої інформації керівник несе повну відповідальність, – у МОЗ цей напрям курує заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик. У розмові з нами він зауважує, що на його пам’яті це перший випадок, коли йдеться про великий комунальний заклад.

Заступник міністра запевняє: щоб не постраждали кияни – адже повторно подати документи на ліцензію можна лише за рік – у Міністерстві запропонували варіанти, як вирішити ситуацію у найближчі терміни. Щоправда, відповідної реакції від керівництва медзакладу в МОЗ чекають і досі.

Повне інтерв'ю з заступником міністра охорони здоров'я Романом Іликом можна подивитись тут.

Натомість відреагував Департамент охорони здоров’я Києва, який після МОЗівської комісії направив до КНП «КДЦ» Деснянського району свою.

– На жаль, я хочу констатувати, як з боку керівника була допущена неприпустима помилка щодо невідповідності площ, так і в Міністерстві охорони здоров'я ці документи були. І з такими документами було надано їм ліцензію, – переконує керівниця Департаменту Валентина Гінзбург. Щоправда, вона забуває, що під час ліцензування МОЗ жодні документи не перевіряє.

Повне інтерв'ю з директоркою Департаменту охорони здоров'я КМДА Валентиною Гінзбург можна подивитись тут.

Від власних джерел нам вдалося отримати копію Довідки про результати перевірки Департаментської комісії. Забіжимо наперед і одразу почнемо із пропозицій директору: невідкладно вжити заходів, привести у відповідність, оптимізувати (там же можна знайти і позицію власне самого керівника КНП «КДЦ» Деснянського району).

У документі довго розписується і про виконання фінансового плану, і про штатний розпис. Окремо виписано про діяльність відділень та стаціонарів.

Проте ми звернули увагу на розділ «Щодо використання приміщень КДЦ «КНП». Адже саме з квадратними метрами і були зафіксовані МОЗом проблеми.

Отже, невідповідність стосується не лише площ, де розміщено сам медзаклад, але й площ, які здаються в оренду.


Тож де загублені квадратні метри? Ми отримали інформацію про всіх юридичних і фізичних осіб, які орендують квадратні метри в поліклініці на Закревського. Згідно з офіційною відповіддю, станом на лютий 2018 року, в поліклініці перебувають управління охорони здоров’я району і 4 Центри первинної медико-санітарної допомоги Комунального некомерційного підприємства. Усі вони разом орендують 1 088 квадратних метрів. Вартість оренди для них – по 1 гривні на рік.

Ще 423,92 квадратних метрів віддано в комерційну оренду. За місяць усі орендарі сплачують 70 тисяч 956 гривень 58 копійок. Груба математика свідчить: це в середньому 167 гривень за метр квадратний щомісяця.


Тож, можливо, забудькуватість керівництва КНП «КДЦ» на Троєщині пов’язана саме з грошима? Усі ці питання ми направили до керівництва Деснянського району та, безпосередньо, до медпідприємства. У відповіді нам заявили: незадекларовані площі – це «технічна помилка», на яку вплинув людський фактор. Запевняють: усі поліклініки працюють. А щодо заходів, які прийняті для врегулювання ситуації – то 12-го березня була надіслана до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування скарга.


Це – офіційне повідомлення про анулювання ліцензії для КНП «КДЦ» Деснянського району. Дата отримання – 5 березня. Під документом особистий підпис директора КНП «КДЦ» Деснянського району Юрія Лимаря. Такий самий підпис можна знайти і під недостовірними даними, які були подані для отримання ліцензії.

– Його немає. Він на курсах і буде тільки за місяць, після 14-го квітня.

А ось таку відповідь можна почути у приймальні Юрія Лимаря. Саме він мав би в першу чергу оббивати пороги МОЗ і шукати виходів для поновлення ліцензії підпорядкованим йому поліклінікам Деснянського району. Але ні, Лимар подав скаргу і замість вирішення проблеми пішов на місяць вчитися. У Національній медакадемії післядипломної освіти ім. Шупика він слухає переатестаційний цикл із організації та управління охороною здоров’я.


У крісло керівника поліклініками Деснянського району Юрій Лимар сів у жовтні 2013-го року. Спочатку підписав контракт на два роки, згодом – у 2015-му, подовжив його ще на три. Ще тоді розгорівся чималий скандал, адже документи про призначення підписала Деснянська районна адміністрація без погодження Департаменту охорони здоров’я столиці. Більше того, з того часу медики самих поліклінік почали заявляти про корупційні схеми, які процвітають у поліклініках. Зокрема, викачування грошей із пацієнтів і навіть самих лікарів, незаконна діяльність на території закладів.

За заявами медиків відкриті кримінальні провадження, розслідування яких затягнулося вже на понад два роки. Зокрема, в межах розслідування про службову підробку документів, зловживання та факти самоуправства суд дозволив МОЗу перевірити головну поліклініку КНП «КДЦ» Деснянського району.

Та кримінальні провадження та скандали, в які раз на раз потрапляє медзаклад Лимаря, не заважають йому жити на широку ногу. Наприклад, у 2017-ому ріці Лимар та його дружина Яна Іванникова придбали новеньке елітне авто – Hyundai Santa Fe за майже мільйон 300 тисяч гривень, та гараж на 100 квадратних метрів у Києві.

Крім того, в декларації родини директора комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району, ще один гараж та дві квартири у столиці. Понад 300 тисяч гривень доходу за рік та ще більше 20 тисяч євро у банку.


Тож наразі справа за Експертно-апеляційною радою, яка вже на початку квітня має визначити: «загублена» лікарня – це «технічна помилка» чи навмисна підробка документів. Сподіваємося, директор медичного підприємства відірветься від навчання й прийде на засідання.