Як у Рівному перевозили хворих до медзакладів

Маша Землянська
24 квітня 17:12

Як у Рівному перевозили хворих до медзакладів

Анна Калаур, агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» (м. Рівне) у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки «Інтерньюз-Нетворк»

Два роки тому Тетяна Ковенько втратила свого малюка. Вони з чоловіком намагалися врятувати життя новонародженої дитини.

«Мою дитину треба було швиденько в перших днях народження, годинах навіть, везти на Київ на огляд в інститут серця. В нас домовлено було на певну годину, на певний день. Але сказали, що “швидку”, або ви шукаєте самі, дзвоните – це коштує п`ять тисяч гривень платите. Або вам надає обласна лікарня», - розповідає мати новонародженої дитини  Тетяна Ковенько


 

«В результаті машина була надана, але за певний кошт. Приїхав водій і сказав, що потрібно дати дві тисячі гривень за бензин і написати розписку, що це було вказано за благодійний внесок», - кажу Тетяна.

Про те, що  транспортування дитини їй гарантувала держава і за це не потрібно платити, Тетяна дізналася значно пізніше.

«Неважливо було, самі розумієте. Як хочеш спасти свою дитину, то найдеш гроші будь-де. І заплатиш за будь-що. Коли мені чоловік повідомив, що це мало бути безкоштовно, я була шокована. Що ми таким чином вийшли обманутими», - розповідає Тетяна Ковенько.

Сім`я Ковеньків звернулася з заявою в поліцію. Цей випадок – один з майже чотирьох десятків, які лягли в основу розслідування про зловживання у Рівненському центрі екстреної медичної допомоги.

У 2016 поліція відкриває кримінальне провадження за статтею 368  Кримінального кодексу – «Одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Справу розслідують майже два роки і лише на початку квітня 2018-того передають до суду.

Зрештою у вчиненні уже іншого злочину – заволодінні чужим майном, зловживаючи службовим становищем (ст. 191 ККУ) — обвинувачують чотирьох водіїв і механіка Центру екстреної допомоги та медицини катастроф. Обвинувачі намагатимуться довести в суді, що ті самостійно змовилися і брали від родичів пацієнтів гроші за транспортування за межі області.


«У кримінальному провадженні встановлено сорок епізодів злочинної діяльності. Потерпілим завдано збитків на суму дев’яносто тисяч гривень. Обвинувачені не визнають свою вину, але в матеріалах кримінального провадження є свідчення потерпілих і так само докази, здобуті слідчим шляхом, які будуть досліджуватися судом», - розповідає прес-секретарка Прокуратури Рівненської області Людмила Суржук.

Станція центру екстреної допомоги на вулиці Жоліо Кюрі у Рівному. Саме тут базуються реанімобілі і «швидкі», якими хворих транспортують у медзаклади за межами області.


Це Леонід Матвійчук. Головний механік – один із обвинувачуваних – досі на робочому місці. У лютому суд усунув його від роботи на місяць. Роботу в центрі Матвійчук поєднує з депутатською діяльністю в Острозькій райраді. З журналістами нервує і намагається уникнути розмови.


- Після суду я буду вам давати коментарі, – каже механік Леонід Матвійчук.

Були в вас обшуки вдома, – журналістка.

До суду я не буду давати… Були в мене обшуки вдома і шо? Вони в мене не знайшли нічого.

За інформацією із Єдиного реєстру судових рішень, під час обшуку у Леоніда Матвічука знайшли 39 заяв на ім`я головного лікаря про прийняття благодійної допомоги за 2016 рік, 6 розрахункових листів за 2016 рік та більше 10 тисяч доларів.


Тим часом у декларації депутата-механіка доходи у 2016 році – 68 тисяч гривень.

«В нас не тільки пального, в нас вообще нічого не вистачає. Підійдіть, ви не питайте механіка. Ви йдіть в шоферів і питайте. За шо ми ремонтуєм? Як ми ремонтуєм? Де ми ремонтуєм?», - радить Леонід Матвійчук.

За порадою механіка, запитуємо у першого ж водія, якого зустрічаємо на станції. Цьому чоловікові, який не захотів назватися, не бракує ані пального, ані запчастин.


«Мені вистачає, нікуди не тягаю, то мені вистачає», - каже водій.    

Та головний механік наполягає на скруті.

«Це люди просять колеса. Це тута мільйонів буде 3-4. Хто мені їх дасть? Нікагда в жизні… Так само в нас з бінзіном. Кажуть, що в нас бінзіна хватає? А яким чином? Якби не оцей головний лікар і, якби він не був депутатом обласної ради, і не був в бюджетній комісії, тут гавном давно б запливли всі. Всьо», - каже Леонід Матвійчук.  

Матвійчук говорить про свого однопартійця, депутата обласної ради від ВО «Свобода» і головного лікара центру Андрія Бортніка. Його прізвище спершу теж фігурувало у справі у 2016-му.


В ухвалах рівненських судів згадується про службову особу «Б» і налагоджений нею зі спільниками «механізм систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди» від хворих (їх родичів) за їх транспортування до закладів охорони здоров'я.   


Підпис: У цій ухвалі Рівненського міського суду службова службова особа «Б» - Андрій Бортнік, а особа «М» - Леонід Матвійчук

З судових документів ми також дізнаємося про обшук у помешканні службової особи «Б». Так, у березні минулого року там вилучили 6000 доларів США, 3400 євро та 27 000 гривень.

Службова особа «Б» – головний лікар центру Андрій Бортнік — фігурує в ухвалах до вересня 2017-го. А потім ... раптово зникає з провадження. Ніби його там ніколи й не було. Підозри оголошують лише водіям і механіку.

У 2016-му голова Рокитнівської райдержадміністрації Микола Кушнір розповів слідчим про епізод з транспортуванням тіла добровольця Руслана Клименка з зони АТО. Каже, що головний лікар районної лікарні порадив йому звернутися по транспорт до керівника центру екстреної допомоги.

«З ким я розмовляв? Звичайно, не з водієм, не з механіком, зрозуміло, я розмовляв з головним лікарем, тому що він мені озвучив в телефонній мережі, що це головний лікар.  Він каже нема питань абсолютно, машина буде у вас, сьогодні увечері машина буде у вас біля адміністрації, там треба 7800 проплатить за паливно-мастильні матеріали і шось там амортизація каже і все», - розповідає Микола Кушнір.


Посадовець запевняє, що тіло перевозили саме швидкою обласного центру екстреної допомоги.

Водночас Центр, у відповідь на наш запит, стверджує наступне, цитуємо: «не було жодного випадку транспортування тіл померлих автомобілями Центру, оскільки це суперечить вимогам нормативно-правових актів, що регулюють діяльність екстреної медичної допомоги».


Правоохоронці підтвердили нам, що цей епізод увійшов до справи.

«Гроші передавав Крупич Андрій, виконуючий обов‘язки комісара, йому безпосередньо передали 10 тисяч в руки. 7800 він віддав їм в руки. Водіям, там два водія було, він може сьогодні підтвердить, він був на допиті, їздив в Рівне, його не один раз запрошували туда», - каже Микола Кушнір.

Краще за інших подробиці знає заступник місцевого військового комісара, який у дорозі з водіями швидкої провів не один день. Андрій Крупич пригадує кілька поїздок каретами рівненського центру екстреної допомоги по тіла в зону АТО.


- Все здійснювалося так само, мені виділялася сума налічних. Я заправляв всі машини, я їздив по трьох бійців. Всіх доставляв такою самою схемою, - розповідає заступник військового комісара Рокитнівського району Андрій Крупич.

- Якими машинами? – журналістка.

- Машинами швидкої допомоги.

На усі ці поїздки збирали гроші жителі Рокитнівського району, передавали голові адміністрації, той заступнику комісара, а він – розраховувався за дорогу, кажуть посадовці в Рокитному.


Слідство встановило – за документами Центр екстреної медичної допомоги оплачував поїздки державним коштом.

Роман Кубишкін – боєць «Правого сектору». У Пісках під Донецьком в його бліндаж влучив снаряд. Двоє бійців загинуло, решту поранило. Роману видалили частину мозку. Тепер він безпорадний, нерухомий і потребує цілодобового догляду.


У вересні 2016-го його треба було терміново доставити з приватної клініки під Києвом, бо закінчились кошти на лікування. Допомогу для Романа збирала волонтерка Ерна Шевчук.


«Це наш доброволець, в  якого просто немає, будемо говорити так, відірвано півголови. І на сьогоднішній день робить, якому на сьогоднішній день поставили діагноз несумісного, поранення несумісні з життям. І який, на сьогоднішній день, на мою думку, його жага до життя робить неймовірне. Нам сказали, що вони повезуть, але їм треба заплатити. Ну ми й заплатили. От і все», - пригадує Ерна Шевчук.

Романа Кубишкіна з-під Києва привезли в госпіталь ветеранів у Клевань.


Про транспортування домовлявся головний лікар Андрій Бурачик — з головним лікарем Центру екстреної допомоги Андрієм Бортніком.

«Я звернувся до начальника екстреної медичної допомоги Рівненської області Бортніка Андрія Анатолійовича про те, що потрібно транспортувати пацієнта. Він пішов мені назустріч, дозволив транспортувати цього пацієнта з міста Київ в госпіталь. Вирішувалось все вечором. Це було дві з половиною тисячі гривень на паливо в Київ, по місту Київ, в інститут нейрохірургії і Клевань», - розповідає головний лікар КЗ «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Андрій Бурачик.


Андрій Бурачик особисто передавав готівку, щоб забезпечити доставку бійця.

«Кошти я передав в диспетчерській для того, щоб вночі машина виїхала в місто Київ і привезла його сюди. Але це були волонтерські кошти», - каже Андрій Бурачик.

Тим часом, на етапі досудового розслідування вдалось з’ясувати, що і цей автомобіль заправляли за бюджетні кошти. Більше того, Центр екстреної медичної допомоги повідомив нам у відповідь на запит, що не надає жодних платних послуг.  Тоді чому родичі і волонтери оплачували пальне з власних кишень? Можливо, через скруту, на якій наполягав обвинувачений механік? Запитуємо у «швидкої».

З Центру екстреної медичної допомоги нам повідомляють, що впродовж 2016-2017 років комунальний заклад було профінансовано на близько 80% від потреби. Там не приховують, що одним із джерел фінансування є саме благодійні внески.


На етапі розслідування Державна аудиторська служба за ухвалою суду провела перевірку і з’ясувала, що швидка була забезпечена пальним у повному обсязі. А так звані заяви про надання благодійної допомоги, які підписували родичі, були фіктивними.

Намагаємося поговорити з механіком ще раз. На роботі його не застаємо.  Дзвонимо, щоб з‘ясувати, чиєю ініціативою було просити людей писати заяви про благодійну допомогу. Але як тільки Леонід Матвійчук чує запитання, розмову припиняє.

– Пане Леонід, от в вас вдома знайшли 39 заяв про прийняття благодійної допомоги. Можете сказати… - журналістка.

-  На цьому ми закінчуємо. Добре, дякую, - Матвійчук.

Можете розказати, що це за заяви? Ало?

«Були випадки, коли передавали саме пальне, були заправки на автозаправочних станціях, а також передавали кошти і писали відповідні заяви про надання благодійної допомоги на рахунок комунального закладу. Вказана благодійна допомога по заявах також не була оприбуткована відповідно по рахунках бухгалтерії», - розповідає начальник відділу прокуратури Рівненської області Альберт Шаповал.

Чому ж тоді зі справи раптово зникла ключова службова особа «Б» - головний лікар Центру екстреної медичної допомоги у Рівненській області Андрій Бортнік? Відповідь має знати прокурор.


«Особи не визнають своєї вини, не каються у вчиненні злочину, показів взагалі не дають ніяких. Тому, як саме діяла схема, достовірно знаючи, хто був там причетний, можливо, були причетні і більш високопосадовці, але на даний час це встановити неможливо», - каже прокурор Альберт Шаповал .

А як же численні свідчення потерпілих у судових ухвалах? Ось фрагменти з ухвал Рівненського міського суду, де йдеться про заяви громадян:

«26.08.2016 року надійшла заява громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_4 та інших службових осіб комунального закладу за вимагання від неї неправомірної вигоди».

«19.09.2016 року надійшла заява від громадянки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_4 та інших службових осіб комунального закладу за вимагання від неї неправомірної вигоди».

З реєстру відомо, що були особи, які звертались і просили покарати головного лікаря. Такі заяви не були? – журналістка.

- З якого саме реєстру вам це відомо? Я не можу коментувати таке, – прокурор Альберт Шаповал.

- «Надійшла заява громадянки в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги» 26.08.2016 року» (цитата з реєстру судових рішень). Це витяг з реєстру, – журналістка.

- Вибачте, ну я не знаю, що це за реєстр, я не можу просто це коментувати.

- Єдиний реєстр, – журналістка.

-  Судових рішень. 

-  Вам невідомо? – журналістка. 

-  Невідомо.

Прізвище головного лікаря, зникає зі справи за півроку до передачі в суд. Чому він перестав бути фігурантом, запитуємо у нього самого.

 


- Ми спілкувалися з деким з тих, про кого в реєстрі йшлося, і вони стверджують, що конкретно з вами домовлялися про доставку, - журналістка.

- То говоріть з людьми. Говоріть з людьми, - Андрій Бортнік.

- Чи ви вказували людям в розмові суми?

- Ви говоріть з людьми. Харашо?

- Ми говорили.

- Все.

- Ви вказували людям суми?

- Ви говоріть з людьми. Дальше, як кажуть, наскільки я розумію, все в судовому порядку буде вирішуватися.

Андрій Бортнік так і не пояснив нам, чому не звільнив людей, яких підозрюють у махінаціях з грошима.

- Послухайте, дивіться ми зараз говоримо абсолютно ні про що. Получається, що ми про щось говоримо, але конкретно ми ні про що зараз не говоримо, - каже Андрій Бортнік.

Наступного дня ми знову йдемо на станцію екстреної допомоги. На годиннику 18-та. До станції під‘їжджає машина швидкої. За кермом – один з тих, кого обвинувачують у заволодінні чужим майном, зловживаючи службовим становищем – водій Олександр Блащук.


Як і зі слідством, з журналістами про справу обвинувачений говорити відмовляється.

- Я Блащук, ну я не буду з вами говорити.

- Чому?

- Я не хочу. (…)

 - Платять люди гроші за бензин? - журналістка

- Ну, не платять, вже не платять. – Блащук.


Головний лікар Андрій Бортнік, якого на етапі досудового розслідування іменували посадова особа «Б»,  продовжує керувати центром екстреної допомоги. Ще рік тому, коли його ім’я фігурувало у справі, він коментував її значно охочіше, називаючи розслідування – політичною розправою.

Цитата з Газети «Рівне вечірнє»:  


Запитуємо у очільника Рівненської «Свободи» чи погоджується він зі словами свого однопартійця Бортніка.


Підпис до фото: Олексій Бучинський (ліворуч) та Андрій Бортнік – однопартійці. Фото зі сторінки Олексія Бучинського у Фейсбуці

- Чи відомо вам про справу і що в ній фігурував свободівець - депутат Острозької районної ради Матвійчук Леонід – механік центру екстреної медичної допомоги? – журналістка.

- Так, відомо.

- А про те, що в ній фігурував Андрій Бортнік вам відомо?

- Зараз фігурує?

- Зараз уже не фігурує. Але…

- Для чого тоді це коментувати, якщо не фігурує. У нас на свободівців взагалі було заведено за десятиліття партії десятки кримінальних справ. В тому числі, за участь в Революції гідності. І що далі? Коментувать ці справи?

Експерт у галузі кримінального права Олександр Бражніков пояснює, чому правоохоронці могли змінити коло осіб у справі і зрештою оголосити підозри у вчиненні іншого злочину. Це поширене явище, каже він.

«Обидва правопорушення відносяться до однієї категорії – службових злочинів. Але, щоб довести 368-му (початкова кваліфікація – ред. ), треба встановити дуже багато обставин: хто? Кому? За що? Як? І скільки? А говорячи про 191-шу (остаточна кваліфікація – ред.), можна говорити про одну особу, яка могла це вчинити. Тому не треба встановлювати зв'язок між різними особами, що важко. І не треба підштовхувати фігурантів до супротиву доведеності їхньої вини. Чим простіший люд притягається, тим менше супротиву для слідства», - розповідає юрист, експерт у галузі кримінального права Олександр Бражніков.


«Залишається таємницею тільки одне… Чому приймаються такі рішення? Що спонукає осіб, які цю фабулу заводять спочатку не доводити її до кінця? Про це ми ніколи не дізнаємося»,- робить висновок Олександр Бражніков.

Держава забезпечила транспортування тяжкохворих дітей і дорослих, поранених бійців і їхніх загиблих побратимів. А в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф родичів і волонтерів змусили платити за це ще раз.


Операція з видалення службової особи «Б» з кримінального провадження проходить успішно, залишивши по собі хіба що рубці судових ухвал та свідчень.

Теги: медицина , гроші