Як судді поновили на посаді люстрованого прокурора

Маша Землянська
29 травня 12:18

Як судді поновили на посаді люстрованого прокурора

Максим Опанасенко, бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Наші гроші з Денисом Бігусом»

1 грудня 2013 рік. Київ, вулиця Банкова. Перша масштабна сутичка активістів Євромайдану з силовиками. Мітингувальники відступають, бійці спецпідрозділу атакують і затримують. Один із затриманих – Владислав Загоровко. На той момент - водій з Броварів, нині - боєць АТО.


 

- Поклали обличчям на підлогу. Пролежалим десь з півгодинки, а потім комусь з «беркутів» стало скучно. Вони провели в мене обшук, нічого не знайшли по кишеням. І це їх дуже розлютило, почали три чи чотири чоловіки палицями, ногами, руками - хто чи міг - бити. Пошкодили мені багато чого, ребра зламали,.згадує події того дняЗагоровко.

Від ударів Владислав отримав серйозну травму ока. Але замість лікарні прийшла черга звинувачень:

- Заходить слідчий, дає мені теку свідчень того, що я на Майдані роздавав прапори, закликав до повалення режиму, ледь не гранати в мене були. Навісили таке. Протокол допиту склали і хотіли щоб я підписав.Я відмовився.

Загоровко отримав безкоштовного адвоката. А за кілька днів прокурор запропонував Владиславу угоду – визнати себе винним в обмін на штраф і свободу. І дружина, і адвокат, і сам Загоровко – були проти такого варіанту. Проте перемагають обставини. Дружина Владислава потрапляє до лікарні. Вдома - діти. Він не міг далі сидіти за гратами. Папери він підписав. Для чого це прокурору?

У Владислава одне пояснення:

- Для статистики. Якби це тоді два чи три чоловіка підписали, а якби ж усі вдевятером підписали, то в очах людей було б що – хулігани.Він знав, що в мене дружина в лікарні і знав мої умови. І на це в принципі і давив.


Прокурор, який прийшов до Загоровка з угодою – Олександр Кузьменко. Він – син колишнього нардепа від «Батьківщини» Петра Кузьменка, що у 2010-му перейшов до регіоналів. В органах прокуратури почав працювати у 2004-му. Під час Революції Гідності опікувався Печерським районом Києва.

Одразу після Євромайдану Кузьменка перевели працювати в Одесу. Там же через рік його наздогнала люстрація. Своє звільнення екс-прокурор вважає абсолютно незаконним: «В березні 2015 року, як я вважаю, я був незаконно звільнений з посади прокурора Приморського району».  

Протягом наступних трьох років екс-прокурор отримував адвокатський статус, відкривав власне бюро, жартував над майданівцями, вітав генпрокурора-втікача Віктора Пшонку з Днем народження і ностальгував за роботою в прокуратурі. Все це можна знайти на його Фейсбуці

А ще – активно судився через свою люстрацію.

- З огляду на своє внутрішнє переконання у квітні 2015-го року я звернувся до суду за захистом своїх порушених конституційних прав. Процес тривав дуже довго, 37 місяців. Перша інстанція винесла рішення, яким не розділила мою точку зору - вона вирішила, що я був звільнений законно. Я подав апеляцію, - розповідає судом на посаду прокурора Кузьменка, - Спочатку апеляційна інстанція зупинила провадження до вирішення питання Конституційним судом України. Я оскаржував це рішення аж до Верховного суду. В подальшому, в звязку зі вступом в дію в силу нової редакції Кодексу адміністративного судовичнства України, 15 грудня 2017 року, в грудні провадження у моїй справі було поновлено.

18-го квітня цього року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв історичне рішення.

Кузьменка поновили на прокурорській посаді. І не просто поновили, але й постановили – виплатити екс-прокурору всю зарплатню за три роки через вимушений прогул. Це майже 300 000 гривень. Але найбільший плюс для прокурора – скасування заборони 10 років займати посади в держустановах.

У Департаменті з питань люстрації Міністерства юстиції кажуть – Кузьменко перший поновлений після звільнення. Хоча повністю підпадав під люстраційні критерії.


- Кузьменко з травня 2012 року по лютий 2014 року обіймав посаду першого заступника прокурора Печерського району та не був звільнений в цей період з власної посади. А це, відповідно, люстраційний критерій і тому він був в подальшому звільнений. Рішення апеляційної інстанції щодо поновлення воно викликає дуже багато питань, - коментує ситуацію з поновленням на посаді люстрованного прокурора директорка Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Анастасія Задорожна.


У нас теж. Поновлювала Кузьменка на посаді колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду. Серед них – Олександр Кравець та Степан Домусчі.


Суддя Домусчі каже: поновив на посаді прокурора, бо вирішив, що закон про люстрацію – неконституційний:

- На цей час в новій редакції Кодексу адміністративного судочинства є норма, яка дозволяє суду, якщо він дійшов висновку, що закон є неконституційним, не застосовувати його. Керуватися Конституцією як нормою прямої дії і принципом верховенства права.


Його колега, суддя Кравець по суті – повторює слова коллеги:

- Зараз у нас вже більше 19 справ, які пройшли комунікацію в Європейському суді з прав людини. Зараз в нас є Венеціанської комісії стосовно того, що цей закон недосконалий. Що він підміняє під собою індивідуальну відповідальність колективною. Тільки працювати на певній посаді – недостатньо, щоб підпадати під критерій люстрації.

От тільки Конституційний суд не визнавав закон про люстрацію неконституційним. Він ще взагалі не дав люстраційному закону своєї оцінки. Відтак, аргументація поновлення люстрованого прокурора – доволі субєктивна. Суддя Кравець має іншу точку зору:

- Зараз вже діють норми нової редакції Кодексу адміністративного судочинства. І якщо раніше вирішити справу – потрібно було дочекатися рішення Конституційного суду, то зараз стаття 7 прямо каже, що суд зобовязаний застосовувати норми Конституції, як пряму норму закону, і звернутись з відповідним поданням до Верховного суду, який, в свою чергу, вже звертається до Конституційного суду. Тобто, все що є в рішенні – ми ж не можемо прокоментувати щось більше або щось менше. Воно ж все вже є.

Поновлений на посаді прокурор Кузьменко в Одеській прокуратурі ще не зявлявся. А от у Києві проводить час не лише за постами про майданівців і вітаннями Віктора Пшонки.


Ось Кузьменко хизується у соцмережах Jaguar і покладеною за 200 кілометрів на годину стрілкою. Та світлинами із заміського маєтку. Офіційно ані Jaguar, ані будинку у прокурора Кузьменка немає. Вони записані не на нього, а на Ірину Кузьменко. Про цю жінку прокурор не згадував у своїх деклараціях. Але раніше був зареєстрований з нею в одній квартирі.


Маєток, записаний на Ірину Кузьменко, знаходиться у закритому котеджному містечку у селищі Блиставиця, що під Києвом. Пейзаж дуже схожий на той, що зображений на фотографіях прокурора.

І авто, і будинок зявилися в жінки влітку 2015 року – ледь не одразу після люстрації Кузьменка. Все це могло б стати додатковим аргументом для суду. Рішення якого про поновлення нині виглядає все більш неоднозначно.

Сам Кузьменко пояснює це так: «Станом на останній момент декларування ця інформація не підлягала декларуванню».

Рішенню суддів може бути й інше пояснення. Минулоріч Кравець і Домусчі подавали свої кандидатури на посади суддів Верховного суду. Але наштовхнулися на детальну перевірку активістами. Громадська рада доброчесності підготувала висновки і по Кравцю, і по Домусчі. Обидва, за думкою Громадської ради, не відповідають критеріям «доброчесності та професійної етики».


Леонід Маслов – член Громадської ради доброчесності, який готував висновок по Кравцю, каже – до судді багато питань через майно:

- Людина, яка отримала житло, проживаючи в будинку на 450 квадратних метрів, отримала житло для поліпшення житлових умов. Більше того, отримала жител і  одразу ж приватизувала, і продала. За рахунок всіх нас, за рахунок держави.


При цьому, суддя з дружиною і матір’ю володіє, наприклад, кількаповерховими будинками на Люстдорфорському шосе.

Сам Кравець запевняє: вже оскаржив висновок Ради доброчесності в суді. Бо там, нібито, міститься неправда. Каже, приватизував і продав отриману квартиру:

- Щоб отримати можливість або інвестувати в нове будівництво, або придбати квартиру там де я мав, ну, вона була би краща. Мати там придбала хатинку, теж не дуже вдало, колись уже 10 років тому. Коли ж вона почала будувати, вона мене спитала – в тебе є кошти, давай інвестуй і буде в тебе там квартира, я не памятаю скільки там…60 метрів? Але ж там на ці кошти мати мені допомогла збудувати 249 метрів. Тобто це вистачає і для мене, і для дружини, і для двох дітей. Для трьох дітей, перепрошую.

- Ви інвестували в будівництво, яке проводила ваша мама?

- Так.

У власності родини судді також дві чималі будівлі в будинку відпочинку біля моря, на вулиці Дача Ковалевських.  І щонайменше три авто – Hyundai Sonata, Hyundai IX35 i Volkswagen Touareg.

Маслов каже – суддя або його родина щось приховують: «Як він утримує це майно? Ми просто порахували задекларовані доходи мамою, задекларовані доходи всією родиною в сукупності, взяли склали майно – і виявляється, що або мама щось не додекларовує, або інші члени родини щось недодекларовують, бо просто заплатити за опалення, наприклад, заплатити за охорону, заплатити просто за кількість квадратних метрів помножених на вартість комунальних послуг – не вистачає».

Питання до Домусчі – схожі.

Та найголовніша претензія стосувалася одного з Майданівських рішень. Суд першої інстанції заборонив мирні зібрання в Одесі наприкінці 2013-го року. На це рішення була подана апеляція. Вона потрапила до Домусчі і Кравця, які лишили її без задоволення. Тобто лишили рішення про заборону зібрань в силі.

Домусчі каже – продовжив заборону мітингів, не згадавши слова заборона: «В тому рішенні, яке було прийнято апеляційною інстанцією під моїм головуванням немає жодного слова «заборонити». Апеляційна скарга була вже по рішенню першої інстанції, це вже друга була.Ті вимоги, які були в апеляційній скарзі, на підставі яких просив апелянт визнати нечинним рішення, звертаю увагу – не скасувати, а визнати його нечинним, таких підстав в законі не було. Тому ми й відмовили в задоволенні клопотання».

Суддя Кравець теж каже - все було в межах закону: «На жаль, діюча редакція статті 195, де каже про межі розгляду апеляційної скарги, не дозволяла суду, так як зараз в новій редакції Кодексу адміністративного судочинства, виходити не тільки за межі обгрунтування, але й за межі вимог».

Але прийняти інше рішення щодо заборони мітингів, каже, не міг:

- Тобто ми не могли вийти за межі вимог. І тут бачите, я розумів, що може є певні ризики і питання було вирішене невдало, так скажемо, да. Ну, з урахуванням, що є подальше рішення про скасування Вищого адмінсуду, можна сказати, що рішення суду першої інстанції було неправомірним. Але ж з приводу розгляду процессуального питання – я повинен був робити як фахівець в галузі права. Якщо у суду не було повноважень для визнання постанови нечинною та закриття – суд мав відмовляти.

Судді, які закрили очі на заборону мирної акції протесту і не пройшли перевірку радою доброчесності, звільняють від люстрації прокурора, який займався справою майданівця. Звільняють від люстрації з особливим цинізмом. Тому що їм здається, що люстрація неконституційна.


У Департаменті люстрації кажуть – Кузьменко перший, але може бути не останнім:

- Перший, хто виграв. Однак позовів прокурорів у судах достатньо. Просто по одним ще немає рішення, а одні зупинені до рішення Конституційного суду про очищення влади, - пояснює Анастасія Задорожня з Мін’юсту. І додає: - В провадженні Департаменту з люстрації більше 60 справ щодо оскарження взагалі застосування взагалі закону про очищення влади.

 


Сам Олександр Кузьменко каже, що дуже задоволений поновленням. Щоправда, на роботу вертатися поки не збирається. Але вже думає про майбутнє:

- Станом на 18 травня 2018 року мною прийнято рішення не вчиняти жодних активних дій щодо виконання рішення суду. Я не претендую на посаду в будь-яких державних органах України з огляду на ситуацію, що має місце сьогодні. Але я не виключаю, що якщо в державних органах будуть працювати особи, які імпонують мені за своїм стилем управління і підходом, я, можливо, буду просити приєднатись до тієї чи іншої команди.

Народжений в муках закон про люстрацію, попри свою недосконалість, відсіяв тих, хто служив оточенню попереднього президента. Зокрема, караючи активістів за участь в акціях протесту. Тепер вони беруть реванш.

Теги: суд , гроші , Київ