Ніжинські робінгуди

Олександра Веснич
4 листопада 2010р. 16:08

Ніжинські робінгуди

Оновлено 09 грудня 2011

Шість спортсменів з міста Ніжин Чернігівської області у листопаді 2009 року почали вишукувати продаців наркотиків та змушувати їх зізнаватися у цьому.

Лідер групи - Владислав Попович - заявив "Свідомо", що почав "полювання" через наркотичний досвід свого молодшого брата Анатолія. Спорсмени шукали продавців дурману, прикидаючись покупцями. Вони знімали відео, де наркоторговці обіцяли більше ніколи не продавати наркотики, а також свідчили про те, що платять міліції.

У грудні 2009 року проти "робінгудів" порушили першу кримінальну справу. Міліція стверджує, щo ці хлопці - звичайні бандити, що вимагали гроші. Вони ніби здобули майна і коштів на суму понад 100 тисяч гривень.

13 березня 2010 року "робінгуди" оприлюднили свої відео на прес-конференції в ніжинській школі. З 13 квітня 2010 року вони знаходяться в СІЗО. Їх звинувачують за статтею 257 кримінального кодексу - бандитизм. Хлопцям загрожує від 8 до 12 років ув'язнення.

За твердженням слідства, від робінгуді потерпіли 7 місцевих мешканців, яких вони ніби-то вивозили в ліс або до квартир, били, стріляли з пістолета в ноги та в живіт, застосовували електрошокер та дубинки. Все це - вимагаючи гроші, цінності, які їм передавали. Міліція також стверджує, що відео робінгудів з'явились для прикриття їх справи - ніби вони змушували випадкових людей обмовляти себе. При цьому самі потерпілі судимі, троє - за наркотики.

19 жовтня 2010 року справу почали розглядати в Деснянському районному суді Чернігова. Під час розгляду вже з'ясувалось, що потерпілі не самостійно скаржились в міліцію на банду, а міліція відшукувала їх по відео, працювала з ними і пропонувала писати заяви. Заява про злочин одного з головних потерпілих на прізвисько Ракета, якого свідки називали крупним наркоторговцем в місті, надійшла пізніше, ніж порушили справу та затримали робінгудів.

Адвокат робінгудів Олександр Заруцький наводить докази того, що слідство та суд упереджені щодо його підзахисних. Так, суддя Андрій Стеблина відхиляє майже всі клопотання звинувачених про виклик свідків, додаткові експертизи, і говорить в один голос з прокурором. Потерпілі не хочуть з'являтись і відповідати на запитання захисту, один з них Олександр Симоненко надіслав заяву, що він поза межами України, хоча його бачили в Ніжині.

Після пікету "Свідомо" під стінами Вищої кваліфікаційної комісії суддів замголови комісії Володимир Маслій пообіцяв візит судового інспектора до Чернігова. Але пізніше секретар комісії Анатолій Марцинкевич відповів на наше звернення, що ВККС не можу втручатися в судовий розгляд, що триває.

Відео, зняті "ніжинськими робінгудами".

Голос за кадром: Слыш, ану давай, рассказывай, кто с полгорода торгует?

Мужчина на прізвисько Ракета: Ну я, допустим, знаю, Слон подторговывает…

Голос: Не надо Слона, Слон умер давно. Три месяца, как погиб. Говори, кто. Не придумывай, сейчас же всё расскажешь.

Ракета: Пашко подторговывал, но я не знаю последний месяц торгует или нет. Тут, возле старого военного городка.

Голос: Где мак купил последний?

Ракета: Мужик мені привіз із села…

Голос: Із якого села, шо за мужик?

Ракета: (По телефону: Я занят сейчас, попозже позвони) Вообще он мне привёз из Дорогинки, но у кого он брал,я не знаю.

Голос: А где ты до этого брал мак?

Ракета: Осенью на поле собирал.

Голос: Вот это полтора года торгуешь и всё на поле сорбирал? Сколько ты? Ты года четыре торгуешь!

Ракета: Нет, полтора года. Как начал колоться, так и начал торговать.

Голос: Ты полтора года назад только освободился, а торговал ты и до этого.

Ракета: Может, год и восемь, но нет ещё двух лет.

Голос: Тебя мусора принимали?

Ракета: Принимали.

Голос: И шо? Отпускали?

Ракета: 10 тысяч отдал – отпустили.

Голос: 10 тысяч отдал? А кому отдал?

Ракета: Линейным… ЛОМовцы мене прийняли.

Голос: Это Линейное отделение милиции? А кому десятку отдавал?

Ракета: Хомичу.

Голос: Хомичу? Сам лично в руки?

Ракета: Да.

Голос: Гривень или зелени?

Ракета: Гривень.

Голос: Так дело какое-то было?

Ракета: Не, вообще так уїхали.

Голос: А де вони тебе прийняли?

Ракета: На квартире, дома прям.

Голос: Так дела якісь були? Ширка була?

Ракета: Да, ширка була 30 кубов і мака 10 стаканов.

Голос: Так вони це найшли і шо, сказали: десятку давай? Чи хто перший сказав?

Ракета: Не, вони, хотіли закривать нас, а я кажу: мужики, давайте якось договариваться. Ну, давай 10 тисяч. У мене восемь було, і ще дві позичив у брата.

Голос: А хто сказав, Хомич?

Ракета: Хомич, да.

Голос: Именно давай десятку?

Ракета: Да.

Голос: І оце ти оддав і вони уїхали?

Ракета: Да

Голос: Коли це було?

Ракета: Прошлой зимой.

Голос: Сколько их человек було?

Ракета: Вчетвером.

Голос: Кого ти знаешь из них?

Ракета: Нікого. Вони даже коли принімали, я упав лицом, шоб рожи їхні не бачив. А потом же разговарювали з ним один на один, а ті вишли.

Голос: Яка в нього должность?

Ракета: Начальник міліції…