ЗеДонори – хто скидався на Зеленського

Маша Землянська
28 травня 13:39

ЗеДонори – хто скидався на Зеленського

Передвиборчу кампанію нового Президента Володимира Зеленського називають найбільш інноваційною, проривною і ефективною. Активна робота в Інтернеті, зокрема – в соцмережах, акцент на охоплення якомога більшої кількості людей через відеоролики, проста і зрозуміла реклама.

Все це – не безкоштовно. То ж звідки у Зеленського взялися кошти?

За законом кандидати в Президенти повинні оприлюднювати звіти про надходження коштів на рахунок виборчого фонду та про витрати з нього. Більше того, наповнення цього фонду досить регламентоване. Це можуть бути гроші самого кандидата, його політичної сили, надходження від фізичних та юридичних осіб.

Дані про останніх – розкриваються, тож ніяких анонімних внесків. Серед юридичних осіб бажання фінансово допомогти кандидату Зеленському виявили всього три компанії, які сукупно пожертвували трохи більше 7 мільйонів гривень. Тож ми взялися проаналізувати список саме людей, які нажертвували Володимиру Зеленському на президентство майже 80 мільйонів гривень. І тут знайшли чимало цікавого.

Великі внески очікувано зробили доволі близькі до самого Володимира Зеленського люди. По 1.5 мільйона гривень у фонд «закинули» дружина Зеленського Олена, брати Сергій та Борис Шефіри – давні бізнес-партнери Зеленського по кіноіндустрії. Ще по мільйону «прийшло» від  їхніх дружин Олени та Лариси. 900 тисяч гривень надійшло від Євгена Ярмілка, який виступає директором у фірмі Шефірів «Інвест Аніма».

Понад 1.6 мільйона гривень перерахував Костянтин Зубков з Дніпра. Він значиться керівником нині ліквідованої ТОВ «Промислова комплектація». Зокерема, серед її бенефіцеарів – було три компанії – «Реватіс», «Сонго» і «Меріста». Всі мали фінансовий зв’язок з «ПриватБанком» тоді, коли володів ним ще олігарх Ігор Коломойський. 

1.3 мільйона гривень на кампанію Володимира Зеленського перерахував Василь Бортник. Він – член наглядової ради банку «Глобус». Цікаво, що якраз в цьому банку і відкриті рахунки Зеленського як кандидата в Президенти.

1.5 мільйона гривень також перерахувала Світлана Івашковська з селища Ліски Одеської області. Ще 550 тисяч гривень дав її чоловік Сергій і 950 тисяч – син Денис. Загалом родина «підтримала» Зеленського на 3 мільйони гривень. Світлана Івашковська з 2005 по 2013 роки була оформлена як фізична особа-підприємець і займалася, принаймні по документам, «організацією харчування».

Сергій Івашковський – керівник двох одеських підприємств. Співвласником одного з них – ТОВ «Лег-Транс» - є нардеп від БПП Геннадій Чекіта.

Жодного бізнесу у Дениса Івашковського нам знайти не вдалося. Фотографії, які Івашковські розміщують у соцмережах свідчать про доволі звичайний стиль життя. І нічого не вказує на те, що родина могла з легкістю віддати 3 мільйони гривень просто так.

В коментарі нашим колегам з програми «Схеми» Сергій Івашковський заявив, що гроші з’явилися від продажу будинку у тих самих Лісках, звідки вони родом. З продажу нібито виручили 280 тисяч доларів і значну частину віддали Зеленському. Якому дуже вірять. На відео «Схем» Івашковський виходить з будинку по вулиці Садовій,9 і після запитання журналістів про походження коштів йде до сусіднього дому на Садовій,11. За словами чоловіка це його і продали.

Але в держреєстрі нерухомості вказано, що власницею маєтку на Садовій,11 станом на сьогоднішній день є Світлана Івашковська. І володіє вона ним з 2007 року. Будинком на Садовій,9, звідки і вийшов до журналістів чоловік, записаний на його сина Тимура.

Це означає, що ніякого продажу не було. І питання походження значної суми – досі відкрите.

Подібне журналісти зустрічали, розслідуючи інформацію про внески на рахунок політичної партії «Батьківщина» у 2018 році. Велика кількість людей жертвувала партії плюс-мінус однакові суми по 148-149 тисяч гривень (межа, після якої походженням коштів вже повинен зацікавитися фінмоніторинг), попри те, що таких коштів не мала. Серед внескодавців ми, наприклад, знайшли касирку з супермаркету, безробітнього, кількох студенток і майстриню манікюру. До слова, остання тоді зізналася журналістам, що вносила не свої кошти. Їй їх нібито передав один з партійців «Батьківщини» для поповнення партійного ж рахунку. І погодилася вона лише тому, що раніше ця людина допомогла їй фінансово – на лікування доньки.

Не важко припустити, що подібні технології могли працювати і при наповненні фонду кандидата Володимира Зеленського. Тим паче, що в оприлюднених журналістами телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» переписках між членами команди Зеленського є інформація про те, що штабом відбувався пошук «підприємців без боргів і з реальними оборотами для наповнення фонду від мільйона гривень і більше».

Так, наприклад, понад мільйон гривень у фонд надіслав Олександр Пальоха з Броварів, що під Києвом. З 2016-го Пальоха оформлений як ФОП, займається техобслуговуванням транспортних засобів. При цьому ми не знайшли у чоловіка жодної власності, окрім 30-річного автомобіля Ford Scoprio.

1.6 мільйона гривень пожертвував Роман Лещенко з Черкаської області. Він – депутат Жашківської районної ради. Відтак, його електронна декларація – у вільному доступі. Попри те, що депутат є власником декількох фірм, сумарні доходи його родини доволі скромні. За весь 2018 рік родина Лещенка задекларувала менше 300 тисяч гривень. При цьому у Лещенків, відповідно до декларації, не було жодних заощаджень. В будь-якому разі – подібний факт зобов’язані перевірити у Національного агенстві із запобігання корупції, яке і займається подібними випадками.

Понад 730 тисяч гривень перерахувала Юлія Балуєва з Дніпра. Жодного бізнесу у жінки ми не знайшли. У її власності - квартира в будинку по вулиці Вітчизняній в далеко не найелітнішому районі Дніпра. І все. 

Ще 1.5 мільйона гривень пожертвував Михайло Федоров. Він – член Зе-команди. Федоров відповідає за діджитал-напрямок роботи штабу Володимира Зеленського. Простіше кажучи – він відповідає за роботу в соцмережах. Федоров фігурує у вищезгаданих переписках, оприлюднених журналістами «Наших грошей з Денисом Бігусом». Зокрема, листування Федорова і Сергія Шефіра стосується оплати за роботу в Інтернеті, зокрема і на проплату ботів. Відповідно до переписок – це майже 300 тисяч доларів, які найвірогідніше передавалися Федорову готівкою. Відтак, є великі сумніви, що 1.5 мільйони гривень, пожертвуваних на кампанію, належали саме Михайлу. В розмові з журналістами, Федоров заперечив розмову з Шефіром про гроші. Але після виходу розслідвання про переписки, ніхто з Зе-команди не спростував її реальність.

Наступні «жертводавці» пов’язані з більш тіньовою частиною Зе-команди.

Так, наприклад, протягом лютого 2019 року Зоя Касперчик з Києва зробила на рахунки виборчого фонду три перекази по 400 тисяч гривень. Касперчик – патентна повірена Наталії Пукшин, яка свого часу подавала заявки на реєстрації торговельних марок (для чого, власне, і необхідний патентний повірений) Наталія Пукшин найвірогідніше - дружина Ігоря Пукшина, співвласника адвокатської фірми «Пукшин і партнери». Це може підтверджуватися не лише збігом доволі рідкісного прізвища, а й тим, що Касперчик як патентний повірений вказала адресу, що повністю збігається з фактичною адресою “Пукшин і партнери”.

Партнером Пукшина по компанії раніше був Андрій Богдан – адвокат олігарха Ігоря Коломойського, якого нині називають неофіційним куратором штабу Володимира Зеленського і який супроводжує новообраного Президента під час усіх офіційних зустрічей.

Аналогічні пожертви – тричі по 400 тисяч гривень протягом лютого – зробила і киянка Валентина Стародубцева. Вона – бухгалтерка вже згаданої компанії «Пукшин і партнери». Мешкає Стародубцева ось в цьому будинку в Києві. Жінка, яка відкрила нам двері – найімовірніше матір Валентини, заявила, що ніяких перерахувань ніхто не робив. А почувши прізвище «Зеленського» взагалі попросила нас «на вихід».

148 тисяч гривень надіслав Володимир Макар. Він – керівник і співзасновник громадської організації «Інвестиційна Україна». Разом з ним в в якості співзасновника – Андрій Портнов – колишній заступник глави Адміністрації Президента Віктора Януковича.

Одразу після Революції Гідності Портнов виїхав з України через звинувачення у причетності до масових розстрілів людей на Майдані Незалежності та тиску на суди. Але досвідчений юрист оскаржив це у суді і отримав перемогу. Нині Портнов доволі активно і неприховано підтримує новообраного Президента та після впевненої перемоги Зеленського на виборах президента повернувся в Україну.

Ще 100 тисяч гривень перерахував Євген Веничук, який свого часу разом з Дмитром Гранцевим виступали засновниками ТОВ «Колегія-ЦП». Брат Дмитра Гранцева Іван – ще один співзасновник вищеназваної громадської організації «Інвестиційна Україна». ЗМІ також називають його бізнес-партнером Андрія Портнова.

125 000 гривень на користь Володимира Зеленського зробив Ігор Мендограло. Він є підписантом фірми “Австро-Угорська лізингова компанія”, що раніше називалася “Укррослізинг”. В січні 2017-го компанія відсудила у “Київського метрополітену” майже 2 мільярди гривень - за частково неоплачену поставку вагоні метро. Власником “Укррослізингу” значився бізнесмен Павло Фукс, який, найвірогідніше, і заробив на “борговій” історії. Згодом компанія змінила назву та власника.

Цікаво, що дружина Мендограла – Юлія Тимощук – працює директором департаменту роботи з персоналом та запобігання корупції в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. В її електронній декларації за 2018 рік фігурує і чоловік. Загалом родина в минулому році заробила трохи більше 500 тисяч гривень, а сам Ігор Мендограло лише 44 826 гривень. Менше з тим, платіж, зроблений Мендограло з якихось причин було йому повернуто. Принаймні, про це вказано у фінальному звіті кандидата Володимира Зеленського.

Абсолютна прозорість і чесність - ось те, чого зазвичай вимагають виборці від кандидата. Тим паче - від кандидата в Президенти. Але команда політика “нового типу”, як називають прихильники Володимира Зеленського, який до цього жодного разу не приймав участі у виборах, чомусь хоч і частково, але вирішила працювати “по-старому”. І в першу чергу це стосується саме наповнення виборчого фонду. Адже подібні порушення і схеми ми вже неодноразово зустрічали в звітах інших кандидатів та політичних партій. Сподіваємося, що реакції НАЗК довго чекати не доведеться.