Хто фінансує ОПЗЖ: партнери, обнальщики і підлеглі

Маша Землянська
8 жовтня 13:06

Жертводавці «опозиціонерів»: «фіктарі», «обнальщики», бізнес-партнери і підлеглі

Віктор Медведчук, Григорій Суркіс, Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Сергій та Юлія Льовочкіни і, в якості бонусу – Ренат Кузьмін, який втрапив під купол Верховної Ради прямісінько зі списку розшукуваних МВС осіб. Другий результат «Опозиційної платформи «За життя» дав партії можливість завести до Парламенту понад три десятки депутатів. На виході – «гримуча суміш» з чиновників часів президентства Леоніда Кучми і Віктора Януковича та постійних фігурантів антикорупційних журналістських розслідувань.

Ледь не кожен з них міг би лише на офіційно задекларовані кошти утримувати цілу партію. Але Закон – обмежує, а заодно дає нам можливість бачити хто ж саме дає кошти «Опозиційній платформі «За життя».

У передвиборчому, за другий квартал 2019 року, фінансовому звіті партії ми знайшли чимало цікавого.

«Опозиційна «самопоміч»

Фінансувати політичну партію можуть як фізичні особи, так і компанії. Фізособи у другому кварталі 19-го нажертвували «Оппоплатформі» понад 48 мільйонів гривень.

Майже всіх осіб, які вносили кошти на рахунки партії, можна умовно поділити на дві групи. Перша – власне кажучи самі партійці. Вони вносили плюс-мінус рівні і значні суми.

Так, по 1 600 000 гривень «закинули» Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, новоспечений медіамагнат, власник телеканалів ZIK, 112 та Newsone і соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, його брат Богдан. Трохи менше – по 1 500 000 гривень – внесли Григорій Суркіс та його племінниця Марина. 1 669 200 гривень пожертвувала Юлія Льовочкіна. Таку ж суму спочатку вніс і її брат, екс-очільник Адміністрації Президента Януковича і нардепа Сергій Льовочкін. Але згодом додав до партійної каси ще 1 500 000 гривень. 

При цьому, згодом платежі Медведчука і Льовочкіна частково були перераховані до держбюджету, бо надійшли на рахунки партії з порушенням законодавства. Мова йде про 701 600 гривень, які Віктор Медведчук перерахував ще аж в першому кварталі 2019-го – у лютому. І про  632 400 гривень зі свіжого платежу у 1 600 000 гривень. З платежів Сергія Льовочкіна «відкусили» 1 669 200 гривень. Підставою для перерахування платежів до бюджету стала нібито частина 7 статті 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», в якій йдеться про заборону фінансування політпартій особами, які отримували державні підряди. Цікаво, що інформацію про те, що Сергій Льовочкін чи Віктор Медведчук отримували держпідряди на будь-які товари чи послуги нам знайти не вдалося. Більше того, цікаво і те, що в бюджет перераховували лише частини надісланих ними сум, а не всі платежі.

З другою групою – важче, бо переважна більшість її учасників – пов’язані з самими партійцями особи.

Так, понад 1 600 000 гривень перерахував Ян Марченко. Він – колишній помічник Тараса Козака у Верховній Раді і, по суті, один з колишніх представників Віктора Медведчука в бізнесі.  Раніше Марченко значився співвласником чотирьох аграрних компаній. У 2017-му власницею всіх його часток стала дружина Медведчука – телеведуча Оксана Марченко. Разом з цим, Марченко досі керує громадською організацією «Клуб Козак», яка приймала участь у відчудженні землі в заповіднику «Білоозерський» поблизу Переяслав-Хмельницького – в інтересах компанії Віктора Медведчука, а в подальшому – екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка.

На початку 2000-х саме «Клуб Козак» отримав право постійного користування практично 10-ма гектарами землі в заповідній зоні, на якій з’явилася, принаймні за документами, база спортивної ловлі риби. Далі громадська організація продала базу компанії Віктора Медведчука «Терра-Інвест» і подала заяву з проханням відмовити їй у землекористуванні. І на 49 років]  вона опинилися в оренді «Терри-Інвест». Ще 15 тисяч квадратних метрів Переяславська міськрада фірмі Медведчука продала. Згодом тут «осіла» наближена до Олександра Клименка фірма – «Голдвейн», яка, домовившись з «Терра-Інвест», зайшла на цю ділянку через викуп і суборенду.

Так під Переяслав-Хмельницьким з’явилася по суті дача екс-міністра, на якій після втечі Клименка у 2014-му активісти знайшли зоопарк з рідкісними амурськими тиграми. І яка, по суті, досі контролюється його людьми, не зважаючи на формальне повернення активів державі. 

1 600 000 гривень на рахунок партії закинула і Оксана Краснокутська. Людина з таким же прізвищем, ім’ям та по-батькові у березні виступала в якості представника кіпрської компанії «Глуско Енерджі Менеджмент Компані Лімітед», яка в свою чергу приводить до мережі автозаправок «Глуско». 

Ці станції почали з’являтися в Україні кілька років на місцях колишніх «ТНК». Офіційно «Глуско» є дочірньою компанією швейцарської Glusco Energy S.A., яка входить до групи групи Proton Energy Group S.A., співвласником якої є бізнесмен Нісан Мойсеєв. У 2016-му журналісти зафіксували спільний приліт Медведчука і Мойсеєва з російського «Внуково» в київські «Жуляни». На борту тоді був і вищезгаданий вже Тарас Козак. При цьому, вже у 2017-му Proton Energy Group S.A. стала найбільшим імпортером скрапленого газу з Росії, а журналісти та активісти почали стверджувати, що саме Медведчук контролює мережу АЗС.

Одразу 11 платежів на солідні суми – від 200 000 до 1 600 000 гривень – в партійну касу «Опозиційної платформи «За життя» прийшли від мешканців Бердянська. Майже всі вони – пов’язані з нардепом Олександром Пономарьовим.

Так, 1 600 000 гривень перерахував Іван Булигін. Його повний тезка очолював структурний підрозділ №1 фірми «ТД «Агрінол», яким володіють Юрій та Руслан Пономарьови – племінники нардепа.

Таку ж суму пожертвував Дмитро Вакал – співвласник ТОВ «Рейвен», у структурі власників якого раніше так само був Пономарьов.[10] 

Ще 1 600 000 гривень «закинув» Юрій Люцканов, який раніше значився парламентським помічником Олександра Пономарьова.

200 000 гривень перерахувала Ірина Мульченко. Щонайменше у 2015-му вона значилася головним бухгалтером вже згаданого «ТД Агрінол» з орбіти того таки Пономарьова.

800 000 гривень в партійну касу надійшло від Володимира Кедя. Він – колишній депутат Чернівецької міської ради від «Батьківщини» та «Рідного міста». Нині він очолює Чернівецький регіональний офіс «Опозиційної платформи «За життя».

На 400 000 гривень щедрішим був його земляк та колега по «Рідному місту» Віталій Михайлішин. Він – колишній секретар Чернівецької міськради. Місцеві журналісти називають його близьким до так званої «групи газовиків», яка контролювалася бізнесменом Дмитром Фірташем, а також наближеним до родини екс-депутатки Оксани Продан.

Щедрі «фіктарі» і «обнальщики»

Юридичні особи значно скромніше фінансували партію. Загалом фірми пожертвували «Опозиційній платформі «За життя» вчетверо меншу суму – майже 12 з половиною мільйонів гривень. Основну «касу» зробили чотири компанії. І три з них – викликали у нас інтерес.

Київське приватне підприємство «Радоніт 2017» перерахувало партії 2 432 350 гривень. І засновником, і директором фірми з величезним статутним капіталом у понад 13 мільйонів гривень є Олег Спринський з невеличкого села під Кам’янцем-Подільським. Щонайменше ще у грудні 2015-го Спринський працював…старшим оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Хмельницькому.

А вже навесні 2017-го Спринський опиняється серед засновників ТОВ «Радоніт 2017». Жодної інформації хоча б про якусь діяльність компанії з такою назвою нам знайти не вдалося. І це не дивно. Бо за інформацією Головного слідчого управління Національної поліції «Радоніт 2017» знаходиться в переліку компаній, які були помічені в схемі банального «обналу».[12]  «Радоніт 2017» - серед тих компаній, яка перераховувала безготівкові кошти на рахунки інших, найімовірніше, фіктивних фірм, і знімали їх – вже в готівці.

3 200 000 гривень на партійних рахунок закинуло ТОВ «К.А.Н.». У 2000-х серед засновників цієї компанії був бізнесмен і тепер вже колишній заступник мера Києва Віталія Кличка Ігор Ніконов. Зараз власником компанії значиться австрійська "ДЕВЕРТЕ ХОЛДИНГ ГМБХ», а кінцевим бенефіціаром – Олександр Спектор. Спектор – екс-президента групи «VS Energy» екс-депутата російської Держдуми Олександра Бабакова. При цьому Спектор – близька до вже згаданого бізнесмена Дмитра Фірташа людина. В розслідуванні наших колег з «Громадського ТБ» йдеться про те, що Спектор згадувався на офіційному сайті Фірташа як керівник однієї з фірм Фірташа DF Agro. Разом з Фірташем та Азаровим Спектор кілька років тому відкривав тепличний комплекс в Тернопільській області - батьківщині Фірташа.

Що цікаво, Спектор знову приводить нас до екс-депутатки Оксани Продан, оскільки свого часу він був прописаний в квартирі її родини. Цю інформацію у 2017-му підтвердив тодішній секретар Чернівецької міськради і чоловік Продан Василь.

3 000 000 гривень партії дісталося від ТОВ «Авалон Систем». Фірма прописана в Києві, а її керівником і єдиним власником значиться Олександр Лаврент’єв. Цікаво, що Лаврент’єв як і власник іншого донора партії Спринський – з Хмельницької області і прописаний в Кам’янці-Подільському.

 І на цьому збіги не закінчуються. У «Авалон Систем» така ж порожня «бізнес-біографія». А раніше Лаврент’єв значився також власником фірм «Інтерція», «Зернові традиції» і «Фітбек». Усі три проходять по тій же справі про «обнал», в якій фігурує й компанія Спринського. 

Закон, що стосується правил фінансування політичних партій працює вже три роки. Він суттєво обмежив можливість олігархів і «тіньових функціонерів» таємно вливати в політсили великі кошти і дав доступ всім бажаючим до фінансових звітів партій. Але здається, що кожна з них вже призвичаїлася до таких умов і вигадала для себе свій унікальний алгоритм «обходу» Закону. Тим самим олігархам і функціонерам щоправда тепер доводиться докладати трохи більше зусиль, але адаптація вже почалася. І «найопозиційніша» партія нинішнього Парламенту – аж ніяк не виняток.