Що можна підхопити в лікарні

Маша Землянська
21 червня 2011р. 18:48

Що можна підхопити в лікарні

«В больницу мы попали после роддома для лечения желтушки. К слову сказать, никакого дискомфорта он дочери не доставлял. А вот на 3 день лечения начался ужас. Боли в животе, газики, жидкий стул, срыгивания. Оказалось, что добавилась ротовирусная инфекция, которой дочь заразилась уже находясь в больнице», - дописує на мамський форум киянка.

Молода мама розказує, що разом з ними у лікарні заразилося ще п’ятеро малюків. На форумі «постраждалих» ще більше.

Торік щоб їх було менше Міністерство охорони здоров’я написало і навіть ухвалило цілу програму з боротьби проти внутрішньолікарніних інфекцій. Минув рік – ніхто нічого не робив.

А відтак «Свідомо» дізнавалося що можна отримати у лікарнях замість лікування та чому хвороби живуть там, де мають від них рятувати.

Що можна підчепити у київських лікарнях

Навіть Міністерство охорони здоров’я не приховує: постійні мешканці лікарняних палат та медкабінетів - стафілокок, ентерококи, ентеробактерії, кишкові чи синьогнійні палички. Рідше СНІД та гепатити.

Скільки таких випадків? Окремої статистики по містам МОЗ не веде. Тому сказати, скільки людей заражається у Києві не можна. Натомість ведеться статистика тільки зведена. За нею торік лікарнях заразилося 350 тисяч українців.

Самі лікарі налаштовані песимістичніше. «Я думаю, що цю цифру треба ще множити і множити у кілька разів. Більшість випадків просто не потрапляють до статистики. Лікарням – невигідно говорити про свої «проблеми». Пацієнтам – важко довести, що підхопив хворобу саме на стаціонарі. Замкнене коло», - розповідає «Свідомо» лікарка денного стаціонару педіатричного відділення, яка просила її не називати.

Чому так? По-перше, контролюються тільки найбільш «проблемні» збудники: стафілокок,  ротавіруси та синьогнійні палички. По-друге, й головне досліджується лише 97 лікарень з майже трьох тисяч лікарень (їх тільки у Києві 93).  

Чому заражають пацієнтів

«Буває й так, що самі собі мило рідке купляємо і рукавички одноразові – бо в лікарні на це грошей нема. Принцип: переймаєшся – плати зі своєї кишені», - жаліється тьотя Ніна – медсестра з травмпункту, що в центрі Києва.

Але і це не найбільша проблема. Справа у тому, що від інфекцій, які живуть у лікарнях практично неможливо позбутися - більше 90% з них не піддаються лікування. За даними європейського бюро ВООЗ, в Європі щороку помирає 25 тисяч людей, тільки через те, що лікар не може підібрати лікування. Звичайні антибіотики на інфекції вже не діють. А у лікарняних стінах їх «не беруть» ані антисептики, ані дезінфектанти.

Чому? Ми самі в цьому винні. От, наприклад, у вас застуда і як належить набридлива температура, кашель та нежить. І що Ви робите? Йдете до лікаря? Ні! Прямісінько до аптеки. Там, у кращому випадку запитаєте фармацевта, а зазвичай просто купите знайомий антибіотик. Попри попередження про те, що курс ліків не можна припиняти – Ви одразу закинете таблетки на найвищу полицю як тільки полегшає. За цей час антибіотик може не встигнути вбити інфекцію, а лишень зняти симптоми. Варіантів розвитку подій у Вашому організмі, за такого випадку, може були лишень два – або інфекція знову «оживе» і хвороба повториться, або у мікроба з’явиться стійкість до цих ліків.

Що треба зробити

Обмежити вільний продаж антибіотиків. Як і більшість ліків, вони мають бути доступними лише за рецептами. Це змусить пацієнтів навідуватися до лікаря і не закидувати лікування.

Лікарні треба не лише забезпечити рукавичками, але й нарешті зацікавити їх лікувати добре. Йдеться про принцип «гроші ходять за пацієнтом», за якого лікарні, до яких намагаються потрапити люди, отримуватимуть більше фінансування.

Фото з сайту Время