Знайомтесь з героєм: ДАІшник навпаки

Олександра Веснич
16 листопада 2010р. 2:59

Знайомтесь з героєм: ДАІшник навпаки

- Ага! Дивись – патруль стоїть під мостом. Це ж порушення! Не можна так, - у Ростислава спалахують веселі бісики в очах.

Помічаю, що дійсно на трасі, по якій ми їдемо, де по три смуги в один і другий бік, попереду перетинає дорогу міст і під ним стоїть патрульна машина.

- Ось у правилах дорожнього руху перелік місць, де заборонена зупинка, у тому числі на чи під тунелями, мостами… І хоч це машина ДАІ, хоч яка – немає різниці. Якщо це аварійна зупинка, то у них мають бути увімкнені сирени і позначене це місце. Ось, зараз я знайду в правилах, - Ростислав зі своєю настільною книгою не розстається.

Ми вирішуємо припаркуватися неподалік і запитати ДАІшників, чому вони самі порушують правила дорожнього руху. Ближче до мосту помічаємо, що на перехресті не працює світлофор серед білого дня. Люди хаотично перебігають дорогу на шість поліс або стоять у нерішучості по 5 хвилин. Пара з великим дитячим візочком з двійнятами, постоявши, попрямувала далі шукати безпечніше місце переходу.

- Бачиш, замість того, щоб вийти на проїжджу частину і регулювати рух, один сидить у машині, оформляє водія, а другий стоїть на узбіччі. Зуб даю, ловлять водіїв за непропущення пішохода. Ще й сховалися так, що їх не видно, - за два роки слідкування за діяльність Державтоінспекції Ростиславу Шапошнікову стали відомі багато з ДАІшник "вибриків".

Завдяки автору ідеї і творцю проекту "Дорожній контроль", його колегам, з ДАІ вже звільнили трьох патрульних-грубіянів. Україною шириться мода знімати на відео спілкування з Державтоінспекторами. Сам же Ростислав особливої злоби на трударів свистка і жезла не має. Для свого незвичайного хобі – полювання на ДАІшників – він має інші мотиви.

Невисокого зросту, русявий і трохи юний на вигляд, на ділі Ростислав доводить, що він – знавець всіх тонкощів роботи ДАІ з середини. Його водійський стаж в чотири роки дозволяє йому вільно триматись за кермом свого Daewoo Lanos, маневрувати, ще й розповідати мені про особливості українського дорожнього законодавства.

Ростислав каже, що у Києві є свої особливості поведінки на дорозі і дає поради, як менше потрапляти в поле зору інспекторів:

- Києв стає важким випробуванням для водіїв, у яких не було досвіду керування в мегаполісі. Багатополісні траси, постійні складні розв'язки, перелаштування з лінії в лінію. Зате тут і колеги-автолюбителі спокійніше ставляться до маневрів, часто пропускають без питань.

Зараз номера моєї машини вже засвічені в ДАІ і іноді мені навіть здається, що мене навмисно не зупиняють. Але і я не нариваюся на їх увагу, якщо це не якийсь експеримент.

Чого треба уникати? Не можна дивитись в очі ДАІшнику, коли проїжджаєш повз, не треба на нього вилуплятися. Його треба не помічати, дивитися прямо. Тоді і він тебе, як правило, не помічає, не зупиняє. Треба мати витримку, не хвилюватися.

По можливості не слід їздити у перших двух правій і середній лінії - якщо ви далеко, як вас зупинити?

Ще треба запам'ятовувати або шукати на форумах "пастки", де завжди стоїть піст, і об'їжджати їх або проїжджати дуже спокійно. У нас на форумі про них пишуть, а всі місця з радарами описані цілеспрямовано.

Ми навіть підготували "Посібник для адекватних водіїв", який можна скачати на нашому сайті, там всі історії докладно описані.

Що робити, якщо вас зупинили за перевищення швидкості, спіймали вас на прилад? У мене був такий випадок, мені виписали штраф, але я довів його незаконність у суді.

Інспектор має водія зупинити і виписати протокол на місці. Пред'явити фото, де його машина зі швидкістю сфотографована. Згоден-не згоден.

Їду я по Троєщині, виїжджаю на трасу, вони стояли з лівого боку - односторонній рух - за мною їхав потік машин. Мене зупиняють, кажуть: "Візир". Я все спілкування записую на камеру.

Інспектор іде у свою машину, виписує штраф без моєї присутності, приносить мені протокол і постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності. Це незаконно. Треба спочатку виписати протокол, дати водію на ознайомлення, він дає свої пояснення.

Потім має бути формальне засідання. Співробітник має представитися, сказати: "Відкривається справа така-то, заслуховуються пояснення такі-то". Як у суді.

А він як: пішов у машину, написав собі все - так не правильно. Я написав до суду скаргу, там ще були ряд інших причин, дійсних на той час, і щодо порушення процедури розгляду адміністративної справи.

ДАІшник пише заперечення на мою скаргу, що було по-іншому: він спочатку виписав протокол, а потім у моїй присутності - адмінпостанову. Але ж у мене було відео! Так я судді і сказав. А вона: "Ваш позов задоволено".

- З чого почалася твоя громадська діяльність?

- У 2008 році все почалося з підняття штрафів у 10 разів за порушення правил. У ДАІшників ніби відкрилося третє дихання, коли вони побачили, наскільки подорожчав помах їх палички. Очі відразу "отакі", в них голову зірвало від тих шалених грошей.

Раніше по Києву було дуже багато знаків "зупинка заборонена". Стають машини, тому що просто ніде. ДАІшник підходить - 255 гривень. Формально це законно, але не правильно: створювати такі рамки, в яких людина не може існувати, а потім її обдирати.

З того часу Ростислав став за своїм власним висловом "ДАІшником навпаки". Перший досвід – це фоторепортаж про одну патрульну машину, яка чотири рази за годину зупинялася в центрі в заборонених місцях. Стаття називалась "Патруль ДАІ за годину порушив на 1000 гривень".

Ростислав створив сайт "Дорожній контроль". Сам став для нього веб-дизайнером, журналістом, тлумачем законодавства. До цього він вже три роки працював в медіа, займається професійно цим і зараз. Свій сайт називає волонтерством і громадським обов’язком.

- Потім почалися "листи щастя" до водіїв. На домашні адреси приходили повідомлення про штраф з фото твоєї машини і швидкістю, з якою ти нібито їхав. ДАІшники сиділи в приватних машинах, ховалися в кущах, фотографували нас "візиром". А я їх фотографував. Тобто, вони ловлять нас, а ми ловимо їх. І публікував це. У нас ДАІшники 99,9% всі порушують.

Ростислав вперше отримав на руки штраф від "візира" у листопаді 2008 року, тоді оштрафували його дівчину.

- Я одним із перших тоді подав позов до суду. Судився п'ять місяців. Суддя Солом'янського суду вперше бачила такий позов, не знала, що з ним робити. Я виграв, довів, що це було незаконно. Згодом як по шаблону судді почали приймати рішення на користь водіїв. В результаті Генеральна прокуратура під натиском цих тисяч скарг заборонила ДАІ виписувати "листи щастя". Це була класична перемога – завалили скаргами.

З візирами у мене є надіслані фотографії, де стовп їде зі швидкістю 40 км/год. Або заправка, що рухається зі швидкістю 60 км/год. Справа в тому, що візир може зафіксувати швидкість, а потім його можна перевести на інший об'єкт і швидкість на дисплеї зберігається ще декілька секунд. Об'єкт один, швидкість від іншого. Візир взагалі поганий прилад, його треба заборонити.

- Скільки разів тебе взагалі зупиняли ДАІшники?

- В цьому році тричі, в минулому - 1-2. Думаю, трохи більше 10 разів. В принципі, конфліктів з ними у мене ніколи не було. Про мене кажуть, що ДАІшники мене дістали, помучили. Обов'язково так має бути. Та ніхто мене не чіпав! Я - нормальна людина, ніхто наді мною не знущався. Я сам кого хочеш замучаю. Я просто працюю як громадський діяч. А то аналогічне питання можна задати ДАІ: якщо ви пішли водіїв штрафувати, так що вас, водії в дитинстві мучили? Вони виконують свою роботу, а у мене своя - контроль. Якщо влада не відчуває контролю суспільства, то вона починає порушувати закон, займатися беззаконням.

Сьогодні ДАІ порушує закон, порушує права громадян, тому їм буде некомфортно працювати. Я буду будь-якими методами створювати їм максимальну кількість проблем. Буду показувати, що суспільство чинить спротив. І людей, які готові мені допомагати, дуже багато.

Розпалюючись, Ростислав починає говорити на перший погляд пафосні речі щодо дотримання Закону, але з його вуст це звучить природно і зовсім не пафосно. Його погляди і дії викликають повагу. Питаю:

- Ти, мабуть, правила дорожнього руху напам’ять знаєш?

- Основні документи, якими керуються ДАІшники - я їх в багатьох моментах знаю напам'ять. Знаю, як зупинити авто, що сказати водію, правильно скласти протокол.

Можу стати на дорогу, оштрафувати водія і буде чітко по закону, що не відкрутишся. ДАІшники так не вміють.

- Які твої поточні найголовніші проекти?

- Зараз я вже 8 місяців займаюсь розслідуванням, намагаюсь закрити приватний штрафмайданчик на Залізничному шосе, де з водіїв незаконно здирають 260 гривень за повернення машини. На цьому штрафмайданчику дослівно кажуть: "На цій території закон не діє".

Також подав позов до суду на відміну наказу №111. Це інструкція ДАІ, основний документ, яким ДАІ керується. Без нього вони не зможуть працювати. В цій інструкції є список підстав для зупинки авто: 11-12 пунктів. А в законі про міліцію є всього чотири випадки, коли вас можуть зупинити. Виходить, підзаконний акт протирічить закону. Попереднє засідання суду відбулося 20 серпня, наступне призначене на 24 вересня.

У розмові з Ростиславом ДАІшники постають як підступні злодюжки, хижі браконьєри магістралей. Я сама не водій і не пам’ятаю, як ДАІшники навіть виглядають. У представників цієї «раси» був шанс принаймні на мене справити протилежне враження.

Отже, ми підходимо до патруля, що стоїть під мостом. Я заглядаю в патрульну машину, де на місці водія сидить працівник Державтоінспекції і складає протокол.

- Добрий день! – посміхаюся – Можна Вас запитати?

- …

- А хіба не заборонено ставити авто під мостами?

- А ви хто такі?

- Я – журналіст, мене звати Олександра Веснич.

- За коментарями – до прес-служби, - відрубає ДАІшник.

Потім він ще накинувся на нас за те, що я фотографувала його і патрульну машину.

- Міністр дозволив фотографувати! – нагадав Ростислав.

- Ви закон про журналістику читали? Мене не можна знімати, я дозволу не давав. Міністр дозволив знімати - покажіть мені дозвіл, який міністр підписав. Телевізор - це вам не закон.