Остання прем’єра Поттеріани. Частина 7.2

Дмитро Плєшаков
14 липня 2011р. 20:22

Остання прем’єра Поттеріани. Частина 7.2

Глядацький зал вибухає аплодисментами і то тут, то там чути схвальні вигуки і сміх. На екрані у поцілунку зливаються двоє героїв. «Що за чорт? Ніхто досі не бачив голлівудських фільмів?!» Ні, ми не в 70-х, і це - не радянське пуританське кіно, в яке вперше прокрався «інтимний» кадр. Але подія не менш епохальна: нарешті, за сім довгих років, незграбний і сором’язливий Рон Візлі наважився поцілувати заучку Герміону перед камерою. Всі в захваті. Але триває він недовго. Адже захоплюватися у другій серії сьомої частини епопеї про Гаррі Поттера майже нема чим.

 

Фабула

Дійство починається з того місця, на якому зупинилося рік тому: Доббі ховають на безлюдному пляжі. Далі все як по маслу: один за одним знаменита трійця знаходить і знищує горокракси, артефакти, що містять частинки душі Темного Лорда. В процесі цього останній разом з армією чаклунів нападає на Гоґвортс, даючи режисеру можливість відзняти епічну батальну сцену. Чарами з паличок герої стріляють не гірше, ніж персонажі Сталонне кулями з автоматів, але занадто вже нагадує перестрілку. Зрештою Гаррі дізнається, що останній горокракс - він сам, і іде, як вівця на заклання, на дуель з Волдемортом. Той вбиває його, але паличка дає осічку. Тож в фіналі всі живі і щасливі, окрім головного злодія, звісно. Остання сцена – 19 років потому, де два подружжя – Поттерів і Візлі - проводжають дітей на чарівній платформі 9 ¾.

  

Постановка

Слабкість і ненасиченість (а місцями й алогічність) сюжету, розтягнутого на два фільми режисер Девід Йєйтс намагається компенсувати видовищністю, яка цього разу вийшла на якісно новий 3D рівень. Саме на «об’ємність» орієнтовано декілька сцен, де речі виходять з екрану просто на глядача – виглядає і дійсно вражаюче для тих, кому стереоокуляри в диковинку. Для решти просто цікаво – не більше. Понура атмосфера, що тягнеться з четвертої частини циклу однозначно програє настрою казки і чарівності, якими відзначалися попередні картини. Дивовижна школа перетворилася на готичний замок, веселе чаклунство на вбивчу магію, привітні створіння на монстрів. Фільм зависає десь посередині між дитячим і дорослим, не будучи по-справжньому цікавим ні тим, ні іншим.

Персоналії

Деніел Рекдкліфф – актор, що у всіх 8 стрічках виконав головну роль, сьогодні справжній суперстар і багатій. Його статки оцінюють у 48 мільйонів фунтів стерлінгів. Окрім грошей і слави за ці роки він отримав і залежність від алкоголю, яку зміг подолати лише нещодавно. Через кінець саги він не надто сумує, адже перед ним відкриваються нові перспективи, що на думку актора чудово.



Вічна свита його героя: Емма Уотсон (Герміона) та Руперт Грінт (Рон) теж не пасуть задніх: першу визнали у травні цього року найстильнішою знаменитістю, а другий встигнув «в перервах» знятися ще в 5 фільмах. Про кінець стрічки актори не жаліються, не зважаючи на асоційованість зі своїми персонажами, на їх кар’єрах рано ставити хрест.

 

Для тих, хто дивився попередні частини – святотатство не переглянуту й останню. Але великих сподівань не покладайте: щось навряд чи вразить вас, окрім, хіба що, вигляду Рона Візлі « у справі».