EX.UA vs. UVT

Віталій Манько
1 лютого 2012р. 10:25

Закриття ex.ua згуртувало найпрогресивніших громадян, які, сповнені натхненням, не шкодували ані часу, ані сил, аби висловити протест та закликати до хакерських атак на владні сервери. І ось сайт мвс "лежить", інші готуються до електронного паралічу. Словом, суспільство продемонструвало силу опору...

В той самий час закриття у СІЗО Юрія Луценка, активістів податкоговго майдану, політична розправа над Тимошенко та іншими опонентами Януковича не викликали такої ж єдності у спротиві. Життя Ігоря Індила та Геннадія Конопльова, які забрала влада, також не спонукали просунутих користувачів інтернету атакувати сайти court.gov.ua, president.gov.ua, gp.gov.ua, бо навіщо! Що візьмеш з політв'язнів або від невинних жертв режиму? Фотошоп, вінду, автокад або HD-мультик з політиків та громадських активістів не скачаєш, кайфу від них не отримаєш. На додачу, вони та їх побратими потребують твоєї участі у вуличних протестах. 

Ex.ua нічого від тебе, політично свідомого, сповненого гідності не хотів, навпаки - лише давав. Ти міг качати безкоштовно те, що коштувало тисячі баксів. І це додавало тобі впевненості у твоїй мега-значущості. Програмні та інші продукти, захищені міжнародним авторським правом, за користування якими весь цивілізований світ мусить платити чималі кошти, ти міг отримати у подарунок від ex.ua та тішитися, що живеш краще, ніж "тупоголовий" німець або "лох" американець. На додачу ти був впевнений, що шарою з ex.ua компенсуєш свою жебрацьку зарплатню та скотське існування у просторі, просякнутому совком.

На Різдво я завітав у салон по продажу мобільних телефонів, який належав до відомої торгової мережі. Був вечір, на годину пізніше, ніж зазвичай закривають магазин.
- Хлопці, вам хоч додадуть премію за роботу у режимі подовженного дня, та ще й на свято. - питаю у молодих людей, які поралися біля вітрини.
- Штраф дадуть за дрібне порушення, а цей день навіть не зарахують! - відповіли продавці.
- То чому ви гуртом не звернетеся до керівництва із вимогою? 
- На одне робоче місце стоїть черга бажаючих. - підсумував молодий менеджер.

Цей типовий епізод підтверджує, що навіть молодий авангард України, нове покоління змушене виживати, продаючи себе за копійки, яких ледве вистачає на харчі. Вимагати від них системних змін неможливо, бо кожен має власні проблеми, які ніхто не вирішить, окрім них самих. Коло замкнулося!

З ex.ua українці відчували себе розумними і сильними, ерудованими і не відомо ким більше, хоч розірвись!

В одному благородному товаристві затіяли суперечку про те, хто розумний і красивий, хто гарний, але нерозумний і хто розумний, але негарний. довгосперечалися. Тоді вирішили так: розумні нехай підуть направо, а красиві наліво. Всі розійшлися, а мавпа стоїть посередині.
- А ти чого стоїш?
- А що ж мені, розірватися? 

Скажіть, що цей анекдот не про нас. Начебто не ми водночас кричимо, що прагнемо у Європу і готові порушувати авторські права, як дикуни з племені мумба-юмба, яким начхати на закони. Мені прикро дивитися, як Україна досі не може розірватися між сходом і заходом, між свавіллям і правовідносинами, між дикунством і цивілізацією. Скажіть, що не ми хочемо уряд і президента, суди які дадуть нам все, нічого не потребуючи взамін. 

З іншого боку, не є секретом, що державні установи користуються у значній мірі неліцензійним програмним забезпеченням. Отже держава, яка сама порушує закони, не має морального права вимагати законослухняності від її громадян. Тоді чому правники, свідомі громадські діячі, аналітики мовчали про цей стан речей, коли піратство стояло на перешкоді у співпраці з МВФ?

"Мені права, а іншим обов'язки" - цей орієнтир рідний не лише для влади та тих, хто рветься до державного корита. Отримувати, користуватися і не платити за це - мрія для мільонів українців.     

Поки що у необ'явленому змаганні між політичними в'язнями і ex.ua останній перемагає з великим відривом і претендує на статус лідера нації.

Пропоную ex.ua у президенти! Амінь!