Як можна розслідувати смерть Ігоря Індила

Єгор Соболєв
6 лютого 2012р. 18:11

Як можна розслідувати смерть Ігоря Індила

У закритій Гугл-групі студенти зараз обговорюють як боротися з безкарністю загибелі одного з них в міліцейському відділку. В новорічні свята суд, так і не встановивши через що у Ігоря Індила зламалося склепіння черепа, присудив умовний строк дільничному, який привіз хлопця до його смерті.

"Свідомо" стало відомо, що на це рішення суду подана прокурорська апеляція. Її підписала прокурор Наталія Сьома, яка вела цю справу. Чим у вироку не задоволена прокурор? Не тим, що людину, яку батьки Ігоря вважають вбивцею їхнього сина, залишили на свободі. Не тим, що нікого взагалі не судили за вбивство, наче фатальний крововилив у голові Ігоря виник сам. Прокурор не задоволена лише тим, що з дільничого не зняли звання капітана міліції.

Що робити? Дослухатися до Олександра Заруцького, адвоката родини загиблого. Ключ до цієї справи - в руках друга Ігоря Олександра Хоменка. Він був поруч із загиблим від моменту, коли дільничний забрав їх з гуртожитку  аж до виклику швидкої. І весь час давав вкрай суперечливі свідчення про цю вирішальну для розслідування цієї смерті годину. Адвокат зібрав їх колекцію.

Як друг описував падіння Ігоря 

Головний момент у цій справі - втрата Ігорем свідомості в "кімнаті попереднього розбору", як її називали шевченківські міліціонери. Туди Ігор зайшов своїим ногами, звідти його вже тягнули.

Ось як Хоменко описав що там сталося через три місяці після смерті друга:

«Дільничний інспектор сів за стіл та почав складати протокол, я сів навпроти дільничного інспектора за стіл, а Ігор стояв біля столу праворуч від мене. Дільничний інспектор при складанні протоколу запитав у Ігоря його анкетні дані (дату народження, місце проживання), Ігор постійно перекручував свої анкетні дані. Я дивився як дільничний інспектор заповнює протокол, і в цей час я почув як Ігор упав на підлогу позаду мене. Самого моменту падіння я не бачив, лише чув тупий стук тіла об підлогу. Я добре бачив, що дільничний інспектор Ігоря не бив та не штовхав, оскільки був зайнятий заповненням протоколу. Після того як Ігор впав, дільничний інспектор відразу встав з-за столу, вибіг в коридор та крикнув іншим співробітникам міліції, щоб викликали швидку медичну допомогу. Я нахилився над Ігорем, він лежав на спині без свідомості. Я поклав Ігорю під голову свій рюкзак. Через декілька секунд прибіг дільничний інспектор з пляшкою води з якої я почав оббризкувати лице Ігоря. Коли я оббризкував лице Ігор отямився, я в нього запитав чи все з ним нормально, але він продовжував лежати, не підіймався. Через декілька хвилин приїхала швидка медична допомога, до кімнати зайшов лікар та дві жінки медсестри, які попросили щоб я вийшов з кімнати. Я вийшов з кімнати, двері були відчинені та в проході спостерігав за тим як лікарі надають медичну допомогу Ігорю». 

Батьки та їхній адвокат підозрюють, що дільничний вдарив або сильно штовхнув Ігоря, через що той ударився об стіну. Така версія пояснює появу такої травми в кімнаті з паркетною підлогою. Тому у Сашка не раз намагалися з`ясувати, яка саме впав Ігор. Ось що Хоменко ще через місяць: 
 
«Питання: Чим ви можете пояснити той факт, що згідно показань інших допитаних у справі свідків, Індило І.І. після виклику швидкої і до моменту прибуття бригади швидкої медичної допомоги лежав ногами до виходу, а не до вікна, про що стверджували в своїх показаннях Ви? 
 
Відповідь: Після падіння Індила І.І. (схему падіння додаю на двох аркушах), я взяв його за таз, та перевернув ногами до входу, щоб було місце де я б міг біля нього сидіти. Індило І.І. впав сам, як саме він падав я не бачив. Індило І.І. без свідомості був від 5 до 7 хвилин, протягом цього часу і я, і Приходько намагалися привести його до тями, поливали водою, декілька разів легенько вдарили долонями по обличчю». 

Ось що Хоменко розповідав першій судді, яка врешті-решт відправила справу на дорозслідування: «Я ж казав, що ноги Ігоря подвинув. Було таке, що я йому подвинув ноги, я їх випростав, а його тіло я не крутив. Може я взяв його за таз і випростав його ноги». 
  
«Чому я вказував інше положення тіла, я не пам’ятаю. Ігор падав головою до вікна. Більша частина його тіла виходила за межі стола, але точно я не пам’ятаю. Коли приїхали лікарі, Ігор головою лежав до вікна. Лікарі надавали йому допомогу і його голова була біля столу, я наче показував це на відтворенні, ногами до виходу, а головою до вікна. Я не перевертав Ігоря до вхідних дверей. До лікарів ніхто не заходив надавати допомогу Ігорю». 

Як друг описував ув`язнення Ігоря

Ще більше плутанини у розповідях Олександра про те, як Ігор опинився у камері:
 
«Коли медичний персонал вийшов на коридор, я звернувся до лікаря з проханням госпіталізувати Індила І.І., однак мені теж було відмовлено з тих же причин. Через деякий час хтось із працівників міліції супроводив Індила І.І. до кімнати для затриманих. Будь-яких тілесних ушкоджень на видимих частинах Індило І.І. мною помічено не було. У кімнаті для затриманих Індило І.І. ліг на лавку».  
 
«Індила взяли і відвели під руки в камеру. Я не знаю, хто. Скільки чоловік вело Індила в камеру, я не пам’ятаю. Яким чином його вели в камеру я не пам’ятаю, обично під руки вели. <…> Я стояв біля кабінету, і бачив, як відчинили двері камери. Двері камери відчинив незнайомий мені працівник міліції. Я не знаю, чи давали йому відчинити камеру. <…> Я не пам’ятаю, чи вели Індила в камеру, чи тягнули, але зайшов він до камери не сам». 
 
«Як Ігоря заводили до кімнати затриманих, я ж казав. Я бачив, як закривалися двері, а як він ліг на лавку я не бачив». 
 
«Я бачив, як Ігоря под руки брали і повели, наче, в напрямку камери. Наче, його за руки відтягли в камеру». 
 
«Коли Ігоря поклали на лавочку, може я пробував з ним говорити». 
 
«На запитання судді: Я не бачив, як його положили на лавочку, я бачив, як його вели». 
 
«Я бачив, що його под руки взяли і ведуть до камери, голова наче вниз була, його мабуть втягли в камеру, куди було обличчя я не знаю точно, його під руки взяли і потягли до камери. Не знаю, чи чіплявся він за камеру. Я не бачив, як його під руки брали, коли лікарі пішли». 

Насправді, камера спостереження зафіксувала: Ігоря по підлозі примусово тягнули до клітки, де й залишили. Не на лавці - на тій самій підлозі.

З цієї камери Ігор вже не вийшов.

Що могли зробити слідчі 

"Свідомо" поставило це запитання Олегу Мартиненку - полковнику міліції у відставці, доктору юридичних наук, який раніше керував кафедрою кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ.

Відповідь була: слідчий мав призначити судово-психологічну експертизу. Вона б показала, через що ключовий свідок дає настільки різні свідчення. Сам правоохоронець-правозахисник - Олег зараз очолює Асоціацію українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів - бачить два можливих мотиви: 

1. Це особливості пам`яті Хоменка;

2. На нього тиснуть.

"Інакше незрозуміло, чого він так плутається у показах", - заявив Мартиненко.

Чому на це не звернули увагу прокурор Сьома і суддя Панасюк - запитання риторичне. Ми з Вами можемо.

На фото - Батьки Ігоря Індила слухають останній вирок суду