Запам’ятайте п’ять заборонених «НЕ» для батьків

Маша Землянська
10 жовтня 2012р. 15:25

Запам’ятайте п’ять заборонених «НЕ» для батьків

«Повірте, дитина ніколи не ставить собі за мету Вас роздратувати чи дістати! Вона просто хоче уваги», - запевняє молода, але від того не менш професійна психолог Марина Романенко. Тендітна жінка дві години розказувала мамам і татам, які прийшли на Клуб Свідомих Батьків, що організувало Свідомо з друзями - Першою Дитячою Академією, як зацікавити малят розвиватися.

«Свідомо» відібрало п’ять важливих «НЕ», які радить психолог, щоб не відбити бажання у дитини вчитися. І, до речі, починати треба - з пелюшок!

Правило №1. Не забороняти. «Коли дитина ганяє по кімнаті або стрибає на дивані - вона вчиться координації. Якщо в неї забрати таку змогу - їх буде важче оволодіти власним тілом». Психолог пояснює, коли дитина тисячу разів відкриває дверцята холодильника, які автоматично зачиняються - вона вчиться життю. «До п’яти років не можна закривати дитині рот - саме в цей час вона вчиться не тільки говорити, але й мислити».

Правило №2. Не берегти від стресу, точніше розвивати у дитині стресостійкість. Як це зробити? Випускати дитину до інших дітей - чим більше друзів тим більше життєвих ситуацій дитина випробує. «На дитячому майданчику Вашого малюка можуть шандарахнути лапоткою по голові, висипати відро піску… Ваше завдання - не втручайтесь. Дитина має вчитися вирішувати свої проблеми», - наголошує Марина.

Правило №3. Не перевантажувати.

Марина вирішила провести на нас експеримент. Запитала: Яка головна мета педагога? Ми хвилин десять гадали, але... "Розслабити нервову систему дитини", - підказка психолога таки знадобилась. До речі, Марина зізналася, на тренінгу для професіоналів відповідь шукали рекордні чотири години.

«Школа - це щоденний стрес. Тут від дитини вимагають знати не один предмет, а одразу кілька. До речі, в реальному житті такі умови навряд чи колись відтворяться», - пояснює психолог. І одразу радить тим, чиї діти не люблять школу - з ними домовлятися. «Дозвольте дитині обрати кілька днів на місяць, у які вона може пропустити школу. Але договір має бути міцним. Дні дитина обирає саме, не залежно від обставин, але якщо вже ліміт вичерпаний - то не ведіться на провокації». Те саме Романенко радить робити і з дитячим садочком - просто давати незапланований вихідний.

Правило №4. Не порівювати дітей. «Коли моїй донці Маші було три роки, вона говорила російською, українською та вчила англійську. Ну що, вражаюче? Ні! Бо дворічна донька нашої знайомої окрім тих самих мов, вчилася ще й японської. Так що, я програла?!? Ні». Попри те, що діти починають говорити, писати, читати, рахувати в різному віці - в школі один одного наздоганяють. Власне для цього в дитини є перші молодші класи. Не намагайтесь змісити дитину рахувати до тисяч і мільйонів. Вчіться з нею в побуті - ложками каші, сходинками в під’їзді, бабусиними пиріжками.

Правило №5. Не ігнорувати дитину. Правило діє на всі випадки, коли цікавість дитини Вас починає дратувати і виводити з себе. Психолог пропонує простий, але непорушний алгоритм поведінки в таких випадках. «Уявіть: Ви однією рукою готуєте борщ, іншою тримаєте слухавку, а в цей момент дитина стрибає навколо Вас з тисячею прохань та питань. Тут важливо зрозуміти - вона хоче Вашої уваги», - пояснює лікар. А далі, радить принципово не відступати від плану: в жодному випадку не припиняти свої справи, чи то борщ, чи то розмова по телефону. Не дивитися в очі дитині та не говорити з нею - поступившись цими принципами Ви підете на повідку у дитини. І останнє, але мабуть найголовніше - дати дитині любов. «Як це зробити? Обійняти, притиснути до себе, взяти за руку… - тут у кожного свої методи», - посміхається психолог.

Теги: Київ , психолог , Марина Романенко , діти , розвиток